Представлено підсумки діяльності фонду «Христос Божественний Робітник», який Папа Франциск створив минулого року для підтримки людей, які економічно постраждали від наслідків пандемії.
Про це пише Vatican News.«Як Єпископ Риму я вирішив створити в дієцезії Фонд “Христос Божественний Робітник”, аби нагадати про гідність праці, з початковим асигнуванням 1 мільйона євро для нашої дієцезальної “Caritas”», – цими словами в листі на ім’я Вікарія для Римської дієцезії кардинала Анджело Де Донатіса Папа Франциск 8 червня 2020 року повідомляв про заснування нового фонду для економічної підтримки тих, хто постраждав внаслідок економічної кризи, спричиненої пандемією коронавірусу.
Допомога, як зазначалося в листі, в першу чергу призначена для «тих, хто ризикує бути виключеним з інституційного захисту». До них належать «поденні й тимчасові робітники, ті, кому не поновили тимчасові контракти, ті, кому оплачують погодинно, практиканти, домашні працівники, малі підприємці, самозайняті», особливо в тих секторах, що найбільше постраждали внаслідок кризи.
Представлення підсумків діяльності
У вівторок, 3 серпня 2021 року, в осідку Вікаріату Римської дієцезії відбулася презентація результатів діяльності цього фонду, в якій взяли участь заступник кардинала-вікарія архієпископ Джамп’єро Пальм’єрі, Віцегерент Римської дієцезії, Мер Риму Вітторія Раджі, Президент регіону Лаціо Нікола Дзінґаретті, а модератором зустрічі був єпископ-помічник Беноні Амбарус, делегат у справах соціального служіння в Римській дієцезії.
До проекту Папи приєдналися Регіон Лаціо та Міська Рада Риму, які додали до початкового внеску Єпископа Риму по 500 тисяч євро. Ще 200 тисяч євро до фонду надійшли від підприємств та приватних осіб. Завдяки цьому отримали допомогу 2,5 тисячі людей, на основі 920 отриманих подань. За словами архиєпископа Пальм’єрі, «завдяки цьому проектові ми старалися, кожен зі свого боку та в рамках своїх компетенцій, протиставити взаємодопомогу тенденціям до егоїзму».
«Як суспільство і як Церква, ми можемо впливати на ситуацію, творячи дрібні жести надії. Ніхто не є настільки бідним, щоб не міг нічого дати», – сказав ієрарх, наголошуючи на тому, що не слід плутати милосердя з милостинею. «Бідні потребують не нашого дріб’язку чи наших залишків, але не почуватися тягарем суспільства», – зазначив він, розповівши, що серед різних видів діяльності фонду були також стажування, спрямовані на те, аби дати змогу людям не лише бути адресатами допомоги, але стати на власні ноги.
Найбільше прохань про допомогу надійшло від осіб, які втратили працю в сферах, що найбільше постраждали від наслідків пандемії, як от готельний чи ресторанний бізнес. Крім того, по допомогу зверталися працівники крамничок, які були зачинені під час карантину, домашні робітники, доглядачі похилих віком. Це могла бути одноразова допомога для оплати помешкання, або ж щомісячна фінансова допомога. Умовою для співпраці з фондом було виразне бажання знайти працю. Фонд також підтримував сімейні бізнеси та організовував курси для здобуття нового фаху з метою подальшого працевлаштування.