Папа: відродження Європи проходить через пошану до життя кожної людини

Про це повідомляє Vatican News.

Щоденна італійська газета «Corriere della Sera» опублікувала 12 вересня 2021 року вступ Святішого Отця Франциска до книжки «Справжня Європа, ідентичність і місія» Йозефа Ратцінгера – вислуженого Папи Бенедикта XVI, що є третім томом «вибраних текстів», перекладених П’єрлукою Аззаро, редактором «Opera Оmnia» – усіх видань його богословської спадщини.

Папа Франциск пише, що з радістю представляє вибрані тексти Йозефа Ратцінгера/Папи Бенедикта XVI про Європу, опубліковані з нагоди 50-річчя встановлення дипломатичних стосунків між Святим Престолом та Європейським Союзом. Далі Святіший Отець ствердив: «З притаманною йому ясністю, негайною доступністю та водночас з глибиною вислужений Папа чудово окреслює «ідею Європи», що, безперечно, надихнула її батьків-засновників та є основою її величі».

Те, що Йозеф Ратцінгера, ставши Папою, вирішив взяти ім’я Бенедикта, святого покровителя Європи, на думку Папи Франциска, серед іншого, вказує також і на те, що він прагнув привернути Європу до її християнського коріння, здорового розквіту та, насамперед, до людяності.

Йозеф Ратцінгера пише, що постать Ісуса Христа перебуває в центрі європейської історії та є основою справжнього гуманізму, основою нового людства. Бо якщо Бог став людиною, то людина набуває зовсім нової гідності. Якщо ж людина є тільки плодом випадкової еволюції, то її власна людяність є тільки збігом обставин і тому в якийсь момент можна буде пожертвувати людиною задля, як здавалося б, вищих цілей. Але якщо Бог створив і бажав кожної окремої людини, то все є зовсім інакшим. І якщо сам Бог став людиною, якщо Він навіть страждав задля людини, то, тим самим, людина бере участь у гідності, що властива Богові

Далі Папа Франциск наголосив: «Крім багатьох слів та гучних відозв, сьогодні в Європі дедалі більше втрачається сама думка пошани до кожного людського життя, починаючи від втрати усвідомлення святості життя, тобто, починаючи від затьмарення свідомості того, що ми – це Божі створіння. Протягом багатьох років Бенедикт XVI не боїться з великою мужністю та далекоглядністю засуджувати численні прояви цієї драматичної відмови від ідеї сотворення аж до нинішніх, остатніх наслідків, абсолютно ясно й переконливо описаних у вступному тексті».

Книжка, хоч і пройнята великим реалізмом, не закінчується песимізмом і сумом, навпаки, вислужений Папа пише протилежне: «Одна з причин моєї надії полягає в тому, що прагнення Бога, пошуки Бога глибоко записані в кожній людській душі й не можуть зникнути. Безумовна, на якийсь час можна забути про Бога, відкласти Його вбік, зайнятись іншими справами, але Бог ніколи не зникає. Правдою є те, що сказав святий Августин, що ми, люди, не заспокоїмось, поки не знайдемо Бога. Цей неспокій існує також і сьогодні. Це надія, що людина, знову й знову, вирушать в дорогу до цього Бога».

Таким чином, за словами Папи Франциска, Бенедикт XVI, відкриваючи нам таємницю своєї радості в ці важкі часи, також вказує шлях до відродження Європи.