Народився Бернардин (1380–1444) у шляхетній родині в місцевості Масса-Мариттіма (Італія). У шість років залишився повним сиротою, і його взяв на виховання дядько, який мешкав у Сієні.
Бернардин ходив у парафіяльну школу, а згодом вивчав у Сієнському університеті канонічне право й теологію. У 20 років приєднався до спільноти, яка допомагала хворим на чуму; під час епідемії заразився сам, але одужав.1402 року вступив до францисканського ордену, невдовзі отримав свячення й 12 років служив неподалік від Сієни. Поглиблював знання Святого Писання та творів Отців Церкви. Бернардинові слова, спосіб життя й чудеса, які ставалися через нього, приваблювали такі юрби людей, що святий мусив проповідувати на площах. У своїх діалогічних проповідях часто звертався до тем, пов’язаних із миром і соціальною справедливістю. Завдяки Бернардинові сталося багато навернень, Церква отримала нові покликання, а деякі розлучені подружжя знову поєдналися.
Святий особливо вшановував Богородицю та Пресвяте Ім’я Ісуса, культ якого активно поширював. Із цього імені починав кожну проповідь, носив із собою табличку з написом «IHS», а коли піднімав її, усі ставали навколішки. Через це Бернардина запідозрили в єресі, але виправдали. Прагнув повернутися до первісного уставу святого Франциска. Засновував реформовані монастирі, які згодом стали відомі як бернардинські. У 1438–1442 роках виконував функції генерального вікарія ордену. Аби вільно проповідувати, тричі відмовився від єпископства. Брав участь у Флорентійському Соборі (1439), де підтримував поєднання східної церкви з католицькою. Залишив по собі важливі теологічні твори.
Помер у Л’Аквілі, канонізований 1450 року.
Зображають святого в бернардинському вбранні, часто під час проповіді. Атрибути – монограма «IHS», три митри під ногами, розгорнута книга.
Покровитель зв’язків із громадськістю, рекламодавців, узалежнених від азартних ігор. Захисник від хвороб грудей.
Уклала Юлія Бойко
25 вересня Церква згадує блаженного Владислава з Гельнюва, покровителя Варшави Мартин Ян (1440–1505) походив із убогої міщанської родини. Закінчив парафіяльну школу, 1462 року вступив у Краківську академію, однак за кілька місяців покинув навчання та приєднався до бернардинів, узявши ім’я Владислав.
23 вересня – довільний спомин святих Захарія та Єлизавети, батьків Йоана Хрестителя
24 вересня Церква згадує святого Герарда Угорського, покровителя вчителів
Святі дня 23 вересня – обов’язковий спомин святого Піо з П’єтрельчини, покровителя підлітків Франческо Форджоне (1887–1968) народився в П’єтрельчині (Італія), у побожній сім’ї бідних землеробів. Уперше отримав видіння Ісуса у п’ять років і твердо вирішив присвятити себе Господу. Дитиною тяжко працював, допомагаючи родині, практикував умертвлення й багато молився. 1903 року долучився до капуцинів у Морконе, взявши ім’я Піо.Схожі новини
