Пастирське послання єпископа Київсько-Житомирського Віталія Кривицького SDB на І Неділю Великого Посту 2021 року

Під Божим проводом ми увійшли у важливий період літургійного року – Великий Піст. Можливо не вперше, ми отримали запрошення вийти на своєрідну пустелю, щоб відкрити у Святому Дусі правду про себе і перемінити свою щоденність, якщо вона не відповідає Божим задумам. 

Недільні читання Божого Слова на період Великого Посту не є випадковими. Кожен річний цикл (а їх є три) зосереджується на певній важливій тематиці. Відтак цьогорічні читання спонукають нас замислитися над важливою біблійною темою, якою є союз із Богом. Термін «союз» широко використовувався у суспільній та юридичній  сфері. Різноманітні угоди становили основу відносин між людьми, які виявляли готовність бути відповідальними за свої слова. Існували в історії також домовленості нерівні, коли сильніший брав під захист слабшого, а той зобов’язувався служити йому. Слабший, розуміючи порядок речей, завжди готовий прийняти умови сильнішого, які той мав право диктувати на свій розсуд. Саме у такому ключі ми можемо зрозуміти союз, який Всемогутній Бог неодноразово укладав зі своїм народом, який обіцяв Йому бути вірним. Саме тому, справедливе покарання під час потопу торкнулося лише тих, хто не був вірним Богу, а Ной та його родина були врятовані, знову-таки через виконання практичних вказівок Господа. Він є Всемогутнім, але не вміє зраджувати, особливо тих, кого любить. Книга Буття розкриває значення дивовижного небесного знаку – «Мій лук покладаю Я в хмарах, і він буде знаком союзу між Мною і між землею» (Бут 9, 13). Веселка стала наче підписом самого Бога під новим союзом, який Він уклав із людьми. Чи є морально прийнятним нагадувати другій стороні про виконання зобов’язань, порушуючи у той самий час власні? Чи не так робить кожен закоренілий грішник, який надіючись на вірність Бога, нехтує Його умовами?  Наприклад, жахливим надуживанням Божим довготерпінням можна назвати гендерну ідеологію.  Вона, використовуючи саме знак веселки, пропагує нескінченну кількість так званих гендерних ролей, нав’язуючи задуми диявола, який має на меті спотворити Богом створену людину. Про нас, людей, та сама книга Буття каже двічі: «Чоловіком і жінкою створив їх і поблагословив їх» (Бут 1,27 та 5,2). Отож благословлятиме Бог не тих, хто кольоровими прапорами нагадуватимуть Йому про Його зобов’язання, а тих, хто буде знати і виконувати Господню Волю щодо себе.
 
Про інші приклади союзу з Богом ми будемо роздумувати у наступні неділі, аж до Великої П’ятниці, коли станемо перед обличчям незбагненної любові Бога, який захотів зійти на землю і спасти нас, підписанням угоди вірності Своєю власною Кров’ю Нового і вічного Завіту на дереві Хреста.
 
Дорогі брати і сестри, з духовного досвіду знаємо, що виконання Господньої Волі не може бути доведене до автоматизму, а потребує безперервного вдосконалення. Великий Піст не принесе духовного плоду, якщо буде обмежений формальними постановами без справжньої співпраці зі Святим Духом. Як читаємо у сьогоднішньому уривку Євангелія: «Дух швидко вивів Ісуса в пустелю» (Мк 1,12). Ісус дає себе у дослівному значенні «кинути у піст». Він показав нам образ людини слухняної Духові. Натомість слухняність тілу робить нас повільними у виконанні Волі Бога. Подібно, як Дух вивів Ісуса на пустелю, наш Піст має бути «швидким» та динамічним. У жодному випадку це не може бути слідування виключно  за власним сценарієм, бо Бог діє за своїми мірками та у свій час. 

Як зразок швидкого реагування на Слово Бога, Церква у цьому році нам дає св. Йосифа, обручника Пресвятої Діви Марії. Відразу після того, як він отримав від Ангела наказ прийняти Марію як дружину – виконує Слово, яке несе спасіння цілому світові.  А коли небезпека загрожувала Дитятку Ісус, отримав план порятунку, і знову не на власний розсуд. Подібно і про час повернення з Єгипту дізнався від самого Бога. Джерелом життєвих рішень для нього були не засоби масової інформації, а Боже Слово і натхнення. Час Посту також для кожного з нас нехай стане нагодою переосмислити, чи завжди шукаємо рішень там, де вони є насправді А святий Йосиф нехай випрошує нам благодаті бути динамічними у виконанні Божої Волі.
 
Євангеліст Марко, згадуючи про спокушування Христа, не зосереджується на ньому детально. Однак він не оминає важливої деталі про те, що Ісус на пустелі перебував разом з дикими звірами. Це перебування було мирним і ангели слугували Йому. Там, де діє Господь, наступає гармонія у природі і закінчується війна. З приходом Ісуса стали реальністю так звані «месіанські часи», про які з великою жагою говорили пророки. «Я – говорить Господь – вчиню для них союз з диким звіром, з птаством небесним і з тим, що по землі плазує. Лук, меч, війну – я з землі знищу і дам лежати їм безпечно» (Ос 2, 20) Чи не таких часів потребує кожен з нас, наші сім’ї та український народ? Чи маємо де ще шукати примирення, як не у відносинах з Богом? Світ змінюється починаючи з кожного особисто. Союз може бути також можливим і з диким звіром, але лише після того, як настане наш союз з його Творцем. 

Улюблені у Христі, запрошую кожного з нас сьогодні почути слова Спасителя, який наголошує: «Сповнився час, і наблизилося Царство Боже. Покайтеся і віруйте в Євангеліє!» (Мк 1,15). Настав час змін, для декого можливо навіть кардинальних. Покаяння – доступний крок для кожного. Просімо пробачення у Господа за наші особисті провини, за провини наших родин і парафій, а при нагоді Ювілейного року 700-річчя відновлення Київської дієцезії, молімося про пробачення гріхів для цілої дієцезіальної спільноти. Проголошуймо одне одному Благу Звістку про спасіння та будуймо Боже Царство між нами. А благодать Господа нехай наповнює цей святий час Великого Посту, щоб він став часом Великого Відновлення для кожного та зустрічі з Воскреслим Христом у Пасхальну Урочистість. 

На плідне і динамічне переживання Великого Посту з усього серця всіх благословляю: в Ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

† Віталій Кривицький SDB

єпископ Київсько-Житомирський

Київ, 19.02.2021 р.