Розмова з отцем Вальдемаром Павельцем SAC, дієцезіальним душпастирем молоді Київсько-Житомирської дієцезії 2016-2020 років про молодіжне служіння, здобутки та мрії.
Які стратегічні цілі Вашого служіння як дієцезіального душпастиря молоді?Цей текст публікується як своєрідний підсумок мого п'ятирічного служіння як душпастиря молоді Київсько-Житомирської дієцезії. П’ять років тому моїм основним завданням була організіція виїзду на Всесвітній День Молоді у Кракові. Згодом з'явилися нові виклики, які мали відповідати особливо важливим потребам нашої молоді. Однак організація Дієцезіальних днів молоді – це одна з основних цілей мого служіння.
Що вдалося зробити у молодіжному душпастирстві дієцезії за час Вашого служіння?
Щодо моєї діяльності, то тричі разом з командою організували реколекції, можна їх назвати «Школою літургійного співу», під керівництвом Павла Бембенка та Хуберта Ковальського в Житомирі, Зарічанах, Довбиші. Також нам вдалося організувати п’ять Дієцезіальних днів молоді. В дієцезії створена Комісія у справах душпастирства молоді, відбулася зустріч цієї комісії, ми розробили стратегію своєї діяльності. Крім того, мав змогу модерувати зустрічі-презентацію катехизму для молоді «Твіти з Богом».
При організації ДДМ ми працюємо з командою, яка нараховує більше 15 осіб, половина з яких духовенство, а інша – світські молоді люди. Потрібно також наголосити на тому, що на території Київсько-Житомирської дієцезії служить дуже багато орденів та згромаджень, які прекрасно працюють з молоддю (францисканці, кармеліти, паллотини, облати, різні жіночі згромадження). Тобто дуже багато чого відбувається.
Чим найбільше пишаєтеся?
Для мене дуже важливим є те, що вдалося зібрати команду для організації душпастирства молоді у дієцезії, а особливо тим, що в цьому оргкомітеті активно беруть участь самі молоді люди. З Анастасією Кур'ятою, представницею молоді з Києва, після СДМ у Панамі працюємо, щоб організувати формальну сторону діяльності душпастирства молоді. Я пишаюся молоддю, для якої працюємо.
Охарактеризуйте "Вашу" молодь, з якою Ви працюєте?
Київсько-Житомирська дієцезія є дуже різноманітною. Є осередки, де багато молоді. Це перш за все парафіяльна молодь, люди різного віку (від 14 до 25) і навіть старші. Це різні люди, серед них дуже багато ініціативних. Багато серед них студентів, тому є потенціал для організіції осередків академічного душпастирства.
Хто займається душпастирством молоді у Вашій дієцезії, хто з Вами співпрацює, хто Ваша команда?
Це оргкомітет ДДМ, передусім духовенство житомирських парафій, сестри серцянки, молодь з різних парафій. Всього більше 15 осіб. Є також контактні особи з інших міст і парафій. Це ініціативні люди, але перш за все ми слухаємо молодь і намагаємось відповідати на її потреби.
З якими труднощами стикаєтесь у своєму служінні?
Для мене трудністю є відсутність відповідальних за душпастирство молоді у деканатах дієцезії. Це комунікативна проблема, потрібно будувати структуру нашої діяльності.
Друга проблема – це міграція молоді. Важко проводити цілісне душпастирство молоді в менших містах, в менших парафіях, де душпастирство молоді завершується в 11 класі. Також багато зовнішньої міграції. Після 11 класу багато осіб з Київсько-Житомирської дієцезії виїжджає до Польщі.
Який задум мрієте втілити у душпастирстві молоді Вашої дієцезії (якого ще немає у стратегічному плані)?
Від самої молоді вийшла ініціатива створення мережі контактних осіб у деканатах. Ми дозріли, щоб робити структуру дієцезіальних душпастирів молоді та організувіти в цієї мережі ініціативну молодь. Думаю, що отець Міхал Воцял SDB, який після мене переймає естафету служіння як душпастиря молоді Київсько-Житомирської дієцезії, на ділі буде розвивати та поглиблювати добрі справи, які нам вдалося започаткувати - того Йому бажаю і завжди готовий Йому в цьому допомагати.
Джерело: Комісія у справах душпастирства молоді