Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Отець Артем Петренко: «Намагаюся створити можливість, щоб молодь перебувала з Ісусом»
17:01 Понеділок 0 181
28-12-2020, 17:01

Отець Артем Петренко: «Намагаюся створити можливість, щоб молодь перебувала з Ісусом»

Про душпастирство молоді у Одесько-Сімферопольській дієцезії розповідає отець Артем Петренко.
Які стратегічні цілі Вашого служіння як дієцезіального душпастиря молоді?

Говорячи про молодь, я передусім думаю про підлітків, котрі роблять перші кроки в суспільному житті. Для цієї групи людей також перебування у цековній спільноті є певною мірою викликом. Будучи їх душпастирем, намагаюсь допомогти їм дати відповідь на цей виклик. Роблю це з любов’ю до Ісуса, який прагне близьких відносин з кожним із нас. Початок цієї стратегії - «близькі відносини з Ісусом», - вбачаю у допомозі молоді віднайдення їх особистого місця у Церкві. Цю мету реалізовую передусім у моїй діяльності на парафіяльному рівні, але хочеться робити багато і на рівні дієцезії.


Що вдалося зробити у молодіжному душпастирстві дієцезії за час Вашого служіння?

Вдалося підтримувати традицію щорічних дієцезіальних днів молоді та дні дитини, а також є бажання організувати подібні деканальні дні молоді, бо дієцезія розлога і не завжди всім молодим людям вдається брати участь у ДДМ. Ми вже з єпископом про це говорили і поки нас зупиняє карантин, хоча вдалося організувати декілька днів зосередження для молоді на деканальному рівні. Крім того, є плани збільшити кількість днів зосередження для міністрантів, оскільки це служіння теж є допомогою на шляху в розпізнанні покликання.


Чим найбільше пишається?

Як священик передусім пишаюся духовними плодами, коли бачу прагнення молоді для якої працюю, бути з Ісусом і те, що вона сприймає Церкву як свій дім, що відчуває свою відповідальність за Церкву. Я намагаюся створити можливість, щоб молодь перебувала з Ісусом, а Господь далі діє у їхніх серцях.

Охарактерезуйте "Вашу" молодь, з якою Ви працюєте?

Люди, з якими можна "перевернути" світ, тільки треба дати їм точку опори. Ця точка опори - усвідомлення їхнього місця в Церкві. Знаємо, що молодь відзначається неймовірними прагненнями, нескінченним ентузіазмом та великою силою. Тільки вона не завжди в цих наших «знаннях» може віднайти підтримку. Для того не дивує мене, що молодь в більшості наших парафій бездіяльна.


Хто займається душпастирством молоді у Вашій дієцезії, хто з Вами співпрацює, хто Ваша команда?


Раніше крім дієцезіального душпастирями були також деканальні, які відповідали за роботу з молоддю по деканатах, але, на жаль, з часом ця посада занепала. Я попросив єпископа про нове призначення таких осіб. Тож чекаю на цей момент з надією на більш плідну співпрацю.

Також у моєму служінні допомагає група молоді, так звана «організаторська», що пов’язана з організацією заходів на дієцезіальному та деканальному рівнях. Це люди, що палко люблять Ісуса і для котрих Церква не є байдужою. Дуже вдячний за їх живе свідоцтво про Бога для іншої молоді.

З якими труднощами стикаєтесь у своєму служінні?

Велика відстань між парафіями, тому важко організувати якісь реколекції чи заходи, на які могла б з'їхалися молодь з усієї дієцезії. Звідси є велике бажання робити деканальні дні молоді. Крім того важко поєднувати обов'язки парафіяльного вікарія, які вимагають левову частку часу, зі служінням дієцезіального душпастиря.


Який задум мрієте втілити у душпастирстві молоді Вашої дієцезії (якого ще немає у стратегічному плані)?

Найблише, про що я думаю на сьогодні, це створення інформативної групи у Viber для священників та монахинь, які прагнуть щось робити для молоді. Можливо, в цьому спілкуванні з'являться хороші душпастирські ідеї.

А мрією, що на даний момент є недосяжною, але однією з найбільж жаданих є молодіжний центр, де б окрім реколекцій та різних з’їздів молоді був би також «Дім», де молодь могла б приїхати до Ісуса трохи на довше. Не є це примха молодіжного душпастиря, щоб створити свою автономію. Є молоді люди, що цього потребують. Думаю подібні місця в інших дієцезіях також, будуть місцем де багато хто віднайде своє покликання.

Джерело: Комісія у справах душпастирства молоді РКЦ
Інтерв'ю 15:02 П'ятниця 0 113 130-річчя Згромадження Сестер Альбертинок. Історична подорож вулицями Львова Сьогодні, 15 січня, минає 130 років від дня заснування Згромадження Сестер Альбертинок, які служать убогим. Розпочалася історія Сестер у Кракові, але вже через рік вони діяли і у Львові. Через історичні обставини, після Другої світової війни Сестри покинули Львів, щоб повернутися до нього через понад як півстоліття. Однією із ініціатив сучасних Сестер Альбертинок, які служать убогим у Львові, є спорудження Дому бездомних жінок та самотніх матерів підтримати яке може кожен охочий.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.