Папа: Ми – тендітні, але вміємо молитися, й у цьому – наша гідність

Про це пише Vatican News.

Після того, як попередня зустріч була присвячена тому, як християнська молитва пов’язана з літургією, свою катехезу з нагоди загальної аудієнції в середу 10 лютого 2021 року, Папа Франциск зосередив на тому, як від літургії вона «завжди повертається у щоденне життя», тобто, на вулиці, в офіси, в транспорт…, де далі триває діалог з Богом. Бо хто молиться, той схожий до закоханого, «що завжди носить в серці кохану особу».

Джерело нездоланної надії

За словами Святішого Отця, цим діалогом з Богом охоплюється все: радість стає причиною для прослави, випробування – нагодою просити про допомогу. Кожна, найприземленіша думка, «може бути напоєна молитвою». Ба, навіть і в людському розумі присутній молитовний момент, адже він є «вікном, зверненим на таїнство»: прояснивши кілька кроків, які маємо перед собою, він відкривається «на повну дійсність, яка випереджує його та перевищує». Пізнання Христа наповняє нас упованням на те, що там, куди тілесні очі та очі думки не сягають, перебуває не ніщо, але «нескінченна благодать».

«Таким чином, християнська молитва вливає у людське серце непереможну надію: який би досвід не торкнувся нашого шляху, любов Бога оберне його на добро», – сказав Папа, цитуючи Катехизм Католицької Церкви, який навчає, що ми «вчимося молитися в особливі хвилини, коли слухаємо Господнє слово і коли беремо участь у Його Пасхальному таїнстві», однак, «саме в щоденних подіях нам дано Його Духа», аби Він пробуджував в нас молитву. Час «перебуває в руках Отця; і ми зустрічаємо Його в теперішності: не вчора, не завтра, але сьогодні».

Нагода на зустріч з Богом

«Не існує іншого такого прекрасного дня, як сьогоднішній, який переживаємо. (…) І це молитва перетворює те сьогодні у благодать, чи краще сказати, перетворює нас», – вів далі Святіший Отець, пояснюючи, що молитва втамовує гнів, підтримує любов, помножує радість, дає сили, щоб простити… Настільки, що певний момент здаватиметься, що «не ми вже живемо, але благодать живе та діє в нас через молитву». Бо коли приймати кожен день, який починається, в молитві, вона приведе до мужності, так що проблеми вже не будуть перешкодами для нашого щастя, але «закликами до Бога, нагодами для зустрічі з Ним».

«Молімося, отже, завжди за все і за всіх», – закликав Папа, заохочуючи молитися за дорогих нам людей і за незнайомих, а навіть і за ворогів, «до чого часто заохочує Святе Письмо». Бо молитва «налаштовує на любов, що переливає через вінця». Слід молитися за «нещасливих людей», за тих, які «плачуть в самотності та потрапляють у відчай», бо молитва чинить чуда. Так що навіть убогі відчувають, що також і в цій їхній ситуації непевності «молитва християнина уприсутнила Ісусове співчуття».

Сила любові

Як зазначив Наступник святого Петра, молитва допомагає нам любити інших, незважаючи на їхні помилки. Бо «людина завжди важливіша від її вчинків», а Ісус «не засудив світ, а спас його». Тому потрібно всіх любити і кожного, пам’ятаючи в молитві «що всі ми є грішниками й, водночас, Божими улюбленцями». «Люблячи таким чином світ, люблячи його ніжно, відкриватимемо, що кожен день і кожна річ носять прихованою в собі частку Божої таємниці», – мовив Папа, знову покликаючись на катехизм, який заохочує молитися за те, щоби «прихід Царства справедливості та миру впливав на шлях історії», пам’ятаючи, водночас, про важливість «замішувати» молитвою прості щоденні ситуації. Бо всі форми молитви можуть бути тією закваскою, з якою Ісус порівнює Боже царство.

Підсумовуючи, Святіший Отець навів слова псалмів про те, що людина є немов подих, немов травинка, а Паскаль писав, до для того, щоб розчавити людину, непотрібно, щоби проти неї озброївся всесвіт, іноді, вистачить краплини води, щоб її вбити… «Ми – слабкі істоти, але вміємо молитися: і в цьому наша найбільша гідність, а також наша сила. Бадьорися: молися в кожній хвилині, в кожній ситуації, бо Господь близько. І коли молитва підноситься згідно з Ісусовим серцем, то здобуває чуда», – сказав Папа.