Коментар до Євангелія. Що означає навертатися і вірити?

Євангеліє дня (Мк 1, 14-20):

Після того, як був виданий Йоан, Ісус прийшов до Галілеї і проповідував Боже Євангеліє. Він казав: «Сповнився час, і наблизилося Царство Боже. Покайтеся і віруйте в Євангеліє!» 

А коли проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона й Андрія, Симонового брата, які закидали невід у море, оскільки були рибалками.

Тож сказав їм Ісус: «Ідіть за Мною, і Я зроблю так, що ви станете рибалками людей». І негайно, покинувши сіті, вони пішли за Ним. А пройшовши дещо далі, Він побачив Якова Зеведеєвого та його брата Йоана, які були в човні та лагодили сіті, і відразу покликав їх. І покинувши свого батька Зеведея в човні з наймитами, вони пішли слідом за Ним.

Сьогодні Євангеліє запрошує нас розважити над темою навернення. Стисло і не вдаючись до багатьох слів Марк розповідає про початок місії Ісуса Христа. Ісус починає проповідувати Божу добру новину, кажучи: "Сповнився час, і наблизилося Царство Боже". Грецьке слово кайрос не означає хронологічний час, а вказує на слушну нагоду, на сприятливий момент; ідеться про час, який Бог установив для виконання своїх обітниць – це можливість, яку не можна втрачати! Це час, який не можна марнувати, тому що Царство Боже наближається. Сам Ісус є Царством Божим. Дійсно, ця добра новина про наближення Царства Божого стане, після Пасхи, доброю новиною про спасіння, яке приносить Господь Ісус.

До цих слів Ісус додає подвійний імператив: "навертайтеся і вірте". Слово "навертатися" – грецькою метаноео – у своїй етимології запрошує до зміни мислення, містить в собі ідею виходу поза межі власного способу мислення, ідею зміни напрямку мислення. Марк уживає особливий граматичний час для цих двох імперативів: час, який передає дію, що триває в часі. Навернення, зміна мислення – це процес, який відбувається постійно і який не можна занедбувати. Життя привносить постійні зміни і часто схиляє до власної логіки, проте не можемо забувати про напрямок, в якому маємо йти, ані про те, якою є наша мета. Маємо повертатися на Божий шлях. Маємо відкриватися на Його благодать, яка дозволяє змінювати напрямок мислення.

Дійсно, друге слово "вірте" – що теж описує тривалу дію – означає не тільку віру, але й довіру. Ми запрошені довіряти Божому слову і Тому, хто це слово виголошує. Ми можемо перемінити наш спосіб мислення коли дозволяємо себе переконати, коли даємо себе перемінити зустріччю з Христом, який проходить поруч. Коли інтуїтивно відчуваємо, що існує "щось більше", задум щасливого життя, який різниться від нашого уявлення про щастя, тому що тільки в Ньому є повнота життя.

Відповідь чотирьох апостолів на покликання Ісуса – "покинувши сіті, вони пішли за Ним", "покинувши свого батька [...] вони пішли слідом за Ним" – це відповідь на  заклик навертатися і вірити. Вони залишають сіті, батька, слуг, стабільне життя - все те, що складало для них цілий світ – тому, що знайшли щось більше: інше життя. Більш привабливе, сповнене іншого сенсу. Мету, заради якої варто змінити все. Перш, ніж прийняти навчання Ісуса, вони Йому довіряють і вирушують за Ним шляхом, який веде до Божого Царства. 

Питання:

Господь закликає "навертатися", тобто змінювати наш спосіб мислення, змінювати напрямок, в якому йдемо. А куди йду я? Якою є моя мета?

Кожного дня можемо досвідчити присутність Бога в нашому житті. Я готовий піти за Ним, як це зробили апостоли?  

Ірина Кладій для КМЦ 

Зображення: bagq