Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Тебе навіки возвеличувати будемо: Брамо небесна, Зоре світанкова
09:05 Четвер 0 130
21-05-2020, 09:05

Тебе навіки возвеличувати будемо: Брамо небесна, Зоре світанкова

У Євангелії від св. Йоана сам Христос говорить про себе: «Я – двері. Хто ввійде крізь мене – спасеться» (Йн 10, 9). Спаситель тут постає як єдиний Посередник спасіння і єдиний правомірний Пастир.

Чому ж Матір Божу називаємо Брамою? Відповіддю на це питання є текст із Пісні пісень, у якому Наречена порівнюється з брамою (8, 9). Пророк Єзекиїл, маючи об’явлення східної брами майбутньої Святині, почув слова Господа: «Брама ця буде зачинена, не буде відчинятися, ніхто не ввійде нею, бо Господь, Бог Ізраїля, увійшов нею» (Єз 44, 2). Св. Амвросій, один із чотирьох великих вчителів Церкви, пояснює це як пророцтво про Марію: «Вона є дівочою Слугинею Господньою, закритою Брамою, через яку пройшов лише Цар царів. Замкнена, бо є дівою, є брамою, бо через Неї пройшов Христос». А інший вчитель Церкви, св. Єфрем, проголошує славу Марії словами: «Ти – брама, що блищить від світла».

Західна літургія в антифоні Ave Regina coelorum називає Її брамою, через яку радісно заблищало світу світло. Натомість східна літургія бачить у Марії браму милосердя. «Царські ворота» іконостасу зазвичай оздоблюють іконою Благовіщення, аби пригадати, що Цар царів пройшов цією дівочою брамою. Ця брама Єзекиїла є також Діва-Церква, яка відкривається перед Господом і яку лише Він може закрити.

Обґрунтованим є визначення Марії як «Брами небесної». Бо це через Неї, через Її лоно пройшов Бог, аби стати людиною і оселитись серед нас. Через Неї небо сходить на землю. Марія своїм повністю вільним рішенням уможливлює небу переміну цієї землі. І тим, чим є для цілого світу, цим також хоче стати в житті окремих людей: стати брамою нашого серця, через яку увійде до нашого життя Втілений Бог.

Над ранком, до сходу сонця, коли всі інші зірки вже втрачають свій блиск, на небосхилі залишається надалі яскрава планета Венера. В народі саме її назвали світанковою зорею.

Її видно на небі перед самим сходом сонця. Її блиск виразно видимий, але все більш розсіюється і передвіщає появу на горизонті зірки набагато сильнішої, яскравішої, ніж вона сама, – Сонця. Марія, захищена від заплямування первородним гріхом спеціальною Божою благодаттю, будучи Непорочно Зачатою, є для Христа тим, чим зоря світанкова для сонця: провіщає Його прихід. Цілим своїм єством повідомляє світу, що зараз прийде Спаситель, Сонце справедливості, що не знає заходу, як співаємо у давньому пасхальному гімні Exultet. Коли з’являється Вона, одразу з’являється Її Син. Середньовічна секвенція висловлює цю думку такими словами: Genuisti pro lem, nova stella solem (Нова Зірко, Ти народила Сина – Сонце).

Колись зірки допомагали мореплавцям та мандрівникам, підказуючи напрямок, аби ті не заблукали в дорозі до мети. Марія – не лише Зоря світанкова, а й Зоря провідна (Maris Stella) для всіх тих, хто ще здійснює паломництво у вірі (див.Йоан Павло ІІ, Redemptoris Mater). Дозвольмо Їй вести нас у нашій вірі!

Маріє, Брамо небесна, Зоре світанкова, Зоре провідна, розсій морок нашого незнання і темряву цього світу. Влий у наші серця надію, що колись зникне морок цього світу і настане ясність, у яку ввійдемо через браму вічності.

Освітлюй дорогу нашого життя і веди нас неустанно до Свого Сина Ісуса Христа.

Диякон Яцек Ян Павловіч, переклад КМЦ 

Зображення: Salve Maria Regina

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий