Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Отець Олег Жарук: «Період карантину став для мене часом для того, аби ще більше заглибитися у відносини з Богом»
12:00 Середа 0 525
22-04-2020, 12:00

Отець Олег Жарук: «Період карантину став для мене часом для того, аби ще більше заглибитися у відносини з Богом»

У розмові з ректором Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії у Городку, отцем Олегом Жаруком ми обговорювали, як пандемія коронавірусу вплинула на життя навчального закладу, чи розроблено план функціонування Інституту після завершення карантину та чи існують фінансові труднощі у зв’язку з цим.

Отче, які зміни були внесені у навчальний процес студентів у зв’язку з карантинними обмеженнями?

Академічний рік в Інституті богословських наук триває від вересня до травня. Студенти не перебувають постійно в Інституті, лише приїздять щомісяця на один тиждень навчання. Під час сесії, від понеділка до п’ятниці, вони щоденно відвідують пари і складають іспити. У березні 2020 р. була запланована навчальна сесія. Однак у зв’язку із запровадженням карантину серед закладів вищої освіти на території України згідно з рішенням Уряду від 11 березня 2020 р. і з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України, з 12 березня до 3 квітня 2020 р. в Інституті богословських наук був введений карантин. Навчальний з’їзд студентів, запланований на 16-20 березня 2020 р., перенесений на червень 2020 р. Після продовження карантину ця дата знову перенесена, тепер уже на 24 квітня 2020 р. Тому прийнято рішення, що навчальні сесії, заплановані на 20-24 квітня 2020 р. для педагогічно-катехитичного, подружньо-родинного факультету і суспільних комунікацій, а також на 27 квітня – 1 травня 2020 р. для факультету сакральної музики – відмінити. Відкритим залишається питання з навчальною сесією, запланованою на 11-15 травня 2020 р. Думаю, що все стане зрозумілим лише після завершення карантину. Студентам повідомлено про обмеження і про можливість скласти екзамени, заплановані на цей час.


Як функціонує Інститут під час карантину?

На даний момент у закладі залишилися лише ректор, проректор і декан факультету сакральної музики. З огляду на те, що навчальний процес призупинений, викладачі на даний момент не відвідують Інститут. Адміністративні працівники нашого навчального закладу, починаючи з 16 березня 2020 р. перейшли на роботу з дому. Це стосується передусім секретаря, який постійно контактує зі студентами, а також бібліотекаря, адже студенти можуть замовити книги і отримати їх поштою, а вже згодом повернути їх, як приїдуть на навчання. Інші працівники виходять на роботу лише за крайньої необхідності та після узгодження з ректором. Тому карантинних вимог стараємося дотримуватися.

У зв’язку із карантином ми також не можемо приймати гостей, проводити реколекції, дні зосередження для спільнот, а також навчальні курси, заплановані на березень та квітень, тому усі внутрішні заходи скасовані або перенесені на пізніший термін.

У період карантину разом із священиками, які проживають в Інституті, ми почали проводити молитву Розарію і новенну до Матері Божої, яка розв’язує вузли, транслюючи це на нашій сторінці у Facebook. Окрім того, урочистості у неділю і під час Пасхального Тридення проводили трансляції Святих Мес. Дуже радію також за ініціативу студентів, які створили молитовну групу і щоденно єднаються за допомогою соціальних мереж, щоб спільно помолитися і підтримати один одного.


Отче, як ви особисто переживаєте карантин і що кажете людям, які звертаються до вас за порадою у цей складний час?

Час карантину, думаю, став не тільки для мене, а й для багатьох важким часом. Адже було багато планів і ідей, а тут в одну мить ти маєш змінити ритм свого життя, перепланувати найближчі події і увійти у ту ситуацію, в якій тепер перебувають всі. Однак це лише зовнішній бік. Період карантину став для мене став часом, аби ще більше заглибитися у відносини з Богом.

Один із наших отців сказав, що Бог дав нам чудові ігнатіанські реколекції, які тривають. В Інституті постійно перебувають троє священиків. Ми спілкуємося, разом молимося і відправляємо Літургію, ділимося різними справами і шукаємо рішення для проблем, які виникають. У цей час мені багато телефонують. Спілкуюся з різними людьми, які потребують підтримки, однак є і такі, які мене підтримують. Карантин змусив нас не лише перебувати по домівках, а й побачити та переосмислити наші відносити з рідними, з котрими, можливо, ми лише поверхнево спілкувалися і не знали їхніх потреб і проблем. Цей час є справжнім викликом для батьків і дітей.

Спілкуючись із деякими батьками, я почув наскільки важко тепер як батькам, так і дітям, батьки стверджують, що не знали, які ж насправді їхні діти. Тому це гарна нагода ці стосунки зцілити і поглибити. Таких ситуацій безліч. Однак на що я звертаю увагу? Це, передусім, уміти слухати інших. Це важко, але надзвичайно важливо. Людина хоче, щоб її почули. Варто не боятися витрачати час на те, щоб слухати інших. Вчитися давати добрі поради і підтримувати інших. Думаю, що ця пандемія – гарна нагода, щоб ми дійсно переосмислили своє життя у багатьох його сферах. Дуже легко втекти від відповідальності, підтримки інших у щось своє. Важливо жити тут і тепер, а не бігти вже далеко у майбутнє. Думаю, нам слід залишити нарікання, а зосередитися на кожному прожитому дні, який нам дає Господь.

Здавалося б, що в час пандемії ми опинилися у замкненому просторі, маємо економічну нестабільність і невпевненість у майбутньому. Але що тепер важливо? Якою людиною я стану після карантину? Господь нас ніколи не залишає, навіть тепер, у цей складний час, тому треба більше будувати з Ним наші відносини.


Як функціонуватиме Інститут після карантину, чи вже розроблений план навчання?

Сьогодні важко планувати не тільки найближчі місяці, але і найближчий тиждень. Усе залежатиме від того, як швидко завершиться карантин. Однак я сподіваюся, що нам вдасться організувати навчальні сесії у травні та червні. Такі плани і розклад є, але треба зважати на ситуацію в Україні і вимоги, які перед нами ставить держава. Важливо дослухатися до них, адже від цього залежить швидке завершення пандемії. Якщо мова йде про літній час, то у липні та серпні студенти матимуть перерву на канікули. Новий академічний 2020-2021 рік розпочнемо 7 вересня 2020 р. вступним іспитом і першою навчальною сесією, яка триватиме із 8 до 11 вересня 2020 р.


Як фінансується Інститут, і чи виникли труднощі з цим під час карантину?

Інститут богословських наук Непорочної Діви Марії – це вищий навчальний заклад Кам’янець-Подільської дієцезії. Турбується про нього і опікується ним передусім єпископ. Саме на його плечах лежить завдання, щоб організувати фінансову підтримку, а також дбати про функціонування Інституту. Звичайно, що у цьому єпископу допомагають ректор, економ та інші працівники. В нашому виші я одночасно ректор та економ. Тому моє завдання – організувати внутрішнє і зовнішнє життя закладу, а також його функціонування.

Інститут фінансується з різних джерел: по-перше, завдяки пожертвам, які щороку у другу неділю вересня вносять віряни усіх парафій Кам’янець-Подільської дієцезії. По-друге, щороку ми надсилаємо прохання до різних закордонних фондів і благодійних організацій, однак за останній рік отримали більше негативних, ніж позитивних відповідей. По-третє, нас підтримують окремі жертводавці, з якими я особисто контактую. По-четверте, частково комунальні послуги і харчування оплачують студенти, які приїжджають на сесії. По-п’яте, у той час, коли немає навчання, нас відвідують різні парафіяльні групи, які складають пожертви за перебування, завдяки яким ми частково маємо кошти для наших потреб. Ось таким чином ми функціонуємо.

У час пандемії ми зіткнулися із певними фінансовими труднощами. У березні не мали жодного прибутку, натомість були значні витрати (комунальні послуги, зарплата працівникам, податки і т. д.), які ми покрили за рахунок заощаджень. У квітні і травні на нас чекає подібна ситуація. Тому я звернувся на нашому сайті і сторінці у Facebook про підтримку до усіх людей доброї волі. Я не очікував на таку швидку відповідь і дуже вдячний усім, хто нам допоміг і допомагає, для нас кожна пожертва важлива – це можливість не тільки підтримувати функціонування будівлі Інституту, а й передусім формувати майбутнє України, богословів, які стають опорою для парафіяльної спільноти, для священиків і сестер-монахинь.

Допомогти своєю пожертвою Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії в Городку можна у наступний спосіб:

1. Перерахувати кошти на банківський рахунок

Отримувач: Інститут богословських наук
р/р UA333003460000026004017840301
в АТ «АЛЬФА-БАНК», м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100
ЄДРПОУ 26216312, МФО 300346

Призначення платежу: добровільне пожертвування

2. Перерахувати на картку Приватбанку
Жарук Олег Юрійович
5168 7573 9557 2110
Призначення платежу: добровільне пожертвування

3. Надіслати поштовим переказом
Інститут богословських наук
Непорочної Діви Марії
32000, Хмельницька обл.,
м. Городок
вул. М. Грушевського, 57

Заохочую кожного з вас до молитви за наш Інститут і дуже дякую за підтримку. Нехай Господь щедро благословить усіх вас, а також наших добродіїв і жертводавців, які вже нас підтримують!

Максим Железницький

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
18:30 Понеділок 0 42 Єпископ Едвард Кава: ми перестали бути християнською країною У ефірі “Радіо Марія” єпископ-помічник Львівської архідієцезії Едвард Кава у бесіді із Сергієм Іваницьким розповів про те, чому пандемію використали для боротьби з Церквою, навіщо була зроблена спроба підірвати мандат довіри до Церкви. Також владика Едвард поділився, у чому на його думку, небезпека гендерних законопроєктів та підкреслив, що зараз ведеться справжня духовна війна проти християнських цінностей.
Інтерв'ю 18:11 Понеділок 0 450 Сестра Єлизавета Пухальська CST: «Не бійтеся довіритися Господу і дати йому свою руку» З сестрою Єлизетою Пухальською, яка належить до Згромадження сестер Святої Терези від Дитяти Ісус та нині пебуває на місіях у Болівії, говорили про її шлях розпізнання покликання до монашого та місійного життя, про  служіння в Болівії. Також сестра звернулася до молоді, що стоїть на шляху  розпізнання свого покликання.