Ватикан: співпраця дикастерій у впровадженні в життя «Laudato si’»

Про це повідомляє Vatican News.

У четвер, 18 червня 2020 року, у Ватикані відбулася презентація документа «На шляху дбання про спільний дім», який з нагоди п’ятиріччя енцикліки «Laudato si’» приготувала міжвідомча група Апостольського Престолу з питань цілісної екології. Під час презентації виступили, зокрема, архієпископ Пол Річард Ґаллаґер, очільник Відділу Державного Секретаріату Святого Престолу в справах стосунків з державами, єпископ Фернандо Верґес Альсаґа, Генеральний Секретар Губернаторства Держави-Міста Ватикану, архієпископ Анджело Вінченцо Дзані, Секретар Конгрегації Католицької Освіти, та інші.

Сприяти співпраці між інституціями

Архієпископ Ґаллаґер під час свого слова підкреслив, що завданням нового документа не є дублювати змість енцикліки, але наново запропонувати широкому колу її багатство, надати напрямні для її інтерпретування в сучасних обставинах, запобігаючи двозначному трактуванню, сприяти співпраці між дикастеріями Римської Курії та різними католицькими інституціями. Він розповів, що документ, робота над яким почалася ще 2018 року, є плодом колективних трудів, які згуртували різні відомства Апостольського Престолу, континентальні об’єднання Апостольського Престолу, Спілки Вищих настоятелів, «Caritas» і чимало інших, а також Апостольські нунціатури.

За словами очільника зовнішньополітичного відомства Апостольського Престолу, упорядники старалися запропонувати читачеві відповіді на запитання «що ми повинні чинити?», беручи до уваги «широку гаму ситуацій від щоденної домашньої економіки до наслідків для міжнародної спільноти». «Пандемія Covid-19, – наголосив він, – додатково спонукає нас зробити соціально-економічну, екологічну та етичну кризу, яку переживаємо, слушною нагодою для стимулювання навернення та прийняття конкретних і невідкладних рішень, на що вказує цей текст, який маєте перед собою».

Відповідальне громадянство

Представник Губернаторства Держави-Міста Ватикану, посилаючись на слова Святішого Отця, зазначив, що без усвідомлення людством необхідності змінити стилі життя неможливо знайти вихід із ситуації, що склалася. Це стосується також способів виробництва та споживання. Оскільки людина повинна навчатися відповідальності від перших років життя, все набування правильних звичок повинно починатися із сім’ї. Необхідним є «екологічне громадянство», в якому члени суспільства, починаючи від сім’ї, стараються дбати про спільний дім, починаючи від малих щоденних вчинків.

У цьому контексті єпископ Фернандо Верґес Альсаґа розповів про різні ініціативи Губернаторства, починаючи від роздільного збирання сміття, пошани до зелених насаджень, економного використання енергії та води, впровадження відновлювальних джерел енергії, зменшення шкідливих викидів. Конкретні приклади – встановлення сонячних батарей, використання ощадних ламп, відмова від використання хімічних пестицидів у Ватиканських садах, тощо. Конкретне впровадження принципів, запропонованих в енцикліці, можна побачити й у сільськогосподарській діяльності на теренах Папської вілли в Кастель-Ґандольфо.

Виклики перед освітою

До важливої ролі освітньо-виховного процесу в набутті звичок необхідних в контексті екологічного навернення, у своєму слові повернувся архієпископ Анджело Вінченцо Дзані, Секретар Конгрегації Католицької Освіти. Він вказав на опубліковані в документі робочі схеми із дидактичними порадами, призначеними для дошкільної, початкової та середньої освіти, університетів і наукових досліджень, постійного оновлення кваліфікації, неформальної освіти, тощо. Їх завданням є допомогти вихователям, вчителям, учням, студентам і дослідникам зростати у відповідальності за природу та довкілля, щоби «передати наступник поколінням кращий світ».
«Світ освіти покликаний сприяти зростанню усвідомленості, спонукати до конкретних дій і підтримувати екологічне покликання молоді, викладачів, керівників і адміністраторів шкіл і університетів», – підкреслив архієпископ Дзані, не оминаючи увагою також виклику, пов’язаного із формуванням відповідної культури для долання існуючої кризи, що вимагає нового лідерства, зростанню якого можуть посприяти католицькі освітні заклади.