22 травня – довільний спомин святої Рити Касійської, покровительки матерів

Батьки наполягли, щоб Рита вийшла заміж за Паоло Манчіні, який виявився доволі жорстокою людиною. Подружжя мало двох синів, і хоча жінка докладала всіх зусиль для виховання у вірі, вони взяли приклад із батька. Майбутня свята своєю стриманістю спромоглася трохи змінити поведінку чоловіка, проте його вбили недруги. Рита просила Бога радше забрати синів, ніж дозволити їм заплямуватися помстою за батька. Молитва була вислухана – хлопці загинули під час епідемії.

Молода вдова змогла втілити давнє бажання й подалась у монастир сестер августинок у Кашії. Щоправда, прийняли Риту не одразу, а лише після того як вона в чудесний спосіб опинилась у внутрішній каплиці, куди її запровадили Йоан Хреститель, святий Августин і святий Миколай. Тоді їй було 36 років.

Незвичайні події не припинялися протягом усього чернечого життя Рити. Вона мала містичні візії, була сповнена великої довіри до Божого Провидіння й досягла вершин споглядання. Через свою неписьменність виконувала в монастирі брудну роботу й корилася настоятелькам, як Христові: наприклад, за їхнім наказом поливала сухий шматок дерева, який, на усім на подив, пустив пагони. Особливо вшановувала Страсті Господні та просила, щоб Він дав їй відчути бодай один укол тернового вінка; була вислухана й до кінця життя носила на чолі рану від колючки. Зіткнулася зі зневагою сестер, які оминали її через сморід від рани. Але коли Рита відійшла до Отця, то сморід від стигмату змінився на чудовий аромат.

Тіло святої нетлінне. Канонізована 1900 року.

Зображають святу в одязі августинок, із терновою колючкою на чолі. Атрибути – розп’яття, інжир, бджоли, троянда, терня, двоє дітей.

Покровителька матерів і жінок, опікунка в безнадійних справах.

Уклала Юлія Бойко