Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 7 жовтня, понеділок

Літургія на кожен день, 7 жовтня, понеділок

Ми часто ставимо собі питання, яке сьогодні присутнє в Євангелії: що маю зробити, щоби осягнути життя вічне? Відповідь Ісуса дуже конкретна: Люби Бога і ближнього. А також Він додає, як це реалізується в житті. Дивлячись на самарянина, який допомагає пораненому ближньому, відчуваємо сором, що це робить людина зовсім чужа, а не ми. Христос хоче, щоб ти інакше подивився на цю притчу. Побач себе у зраненій людині, як такого, що не вміє любити, адже ти був декілька разів зранений у цьому світі. У самарянині побач Христа, який нахиляється до тебе, щоб тебе лікувати і дарувати вічне життя даром, даруючи свою любов.
ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ РОЗАРІЮ (біл) Обов’язковий спомин
Звичай молитись на розарії сягає ХІІ століття. Його розповсюдили домініканці. Молитвою на розарії закликали Божу допомогу, коли Європа перебувала під загрозою ісламської навали. Коли 7 жовтня 1571 року була здобута перемога під Лепанто, Папа Пій V затвердив у цей день свято Пресвятої Діви Марії Розарію, щоб виразити вдячність за врятування християнства і заохотити вірних до цієї молитви.


АНТИФОН НА ВХІД
Радуйся, благодатна, Господь з Тобою! * Благословенна Ти між жінками * й благословен плід лона Твого.

КОЛЕКТА
Господи, через ангельське благовіщення ми пізнали вті лення Христа, Твого Сина, † просимо Тебе: влий в наші серця свою благодать, * щоб через Його страждання і хрест, за заступництвом Пресвятої Діви Марії, ми осягнули славу воскресіння. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Йон 1, 1 — 2, 1. 11
Початок Книги пророка Йони.
Слово Господнє надійшло до Йони, сина Амітая: «Встань, іди в Ніневію, оте велике місто, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло піднялося до Мого обличчя». Та Йона встав, щоб утікати в Таршіш, далеко від об­личчя Господа. Зійшов він до Яффи, знайшов корабель, що плив у Таршіш, заплатив за переправу і спустився на нього, щоб відплисти з ними у Таршіш, далеко від об­личчя Господа. Але Господь кинув на море великий вітер, і на морі знялася страшна буря, тож корабель ось-ось мав уже розбитись. Злякались моряки і закричали кожен до свого бога, а щоб облегшити корабель, викинули ван­таж, що був на ньому, в море. Йона ж зійшов у самий низ судна, ліг і заснув глибоко. І підійшов до нього головний над моряками та й каже: «Чого спиш? Вставай, візви до твого Бога, може Він згля­неться над нами і ми не загинемо». І говорили один до одного: «Ідім, киньмо жереб, щоб дізнатись, через кого сталось нам це лихо». Кинули вони жереб і жереб упав на Йону. І кажуть вони до нього: «Скажи нам, через кого ста­лось нам це лихо? Яке твоє зайняття? Звідки ти йдеш, який твій край, з якого ти народу?» Він відповів їм: «Я – єврей і боюся Господа небес, який сотворив море й сушу». Злякались люди вельми й сказали до нього: «Що це ти зробив?» – довідались бо, що він утікав від обличчя Господа, бо він їм признався. Далі його спитали: «Що нам з тобою чинити, щоб море, яке на нас розлютилось, утихло?» Море бо дедалі більше піднімалось і бушувало. Він відповів їм: «Візьміть і киньте мене в море, й море перестане проти вас бушувати, бо я знаю, що то через мене прийшла на вас оця велика буря». І заходились люди веслувати до берега, та не могли, бо море дедалі більше піднімалось і проти них бушувало. Тоді вони закликали до Господа й сказали: «О Госпо­ди, не дай, щоб ми загинули за душу цього чоловіка, й не допусти, щоб на нас упала кров невинна, бо Ти, о Госпо­ди, вчинив, як Тобі було завгодно». Взяли вони Йону та й кинули в море, і море перестало бушувати. Люди вельми налякались Господа й принесли Госпо­ду жертву та обреклись обітом. І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковт­нула Йону. І пробув Йона в нутрі риби три дні й три ночі. І Господь повелів рибі, й вона вивергнула Йону на сушу. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Йон 2, 3. 4. 5. 8
Бог мою душу витягнув із ями.
У моїй скруті до Господа візвав я, *
і Він до мене відізвався.
З нутра шеолу закричав я, *
і Ти почув мій голос.
Ти кинув мене у безодню, у серце моря, *
і потоки мене оточили.
Усі Твої буруни і Твої хвилі *
пройшли наді мною.
Тоді я мовив: *
«Відкинутий я з-перед очей у Тебе!
А все ж таки я глядітиму знову *
на святий храм Твій, Боже».
Коли моя душа в мені умлівала, *
про Господа згадав я,
і моя молитва долинула до Тебе, *
до храму святого Твого.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 13, 34
Алілуя, алілуя, алілуя.
Нову заповідь даю вам,
щоб ви любили одне одного, як Я полюбив вас.

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 10, 25-37
† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу один законник підвівся і сказав, випробо­вуючи Ісуса: «Учителю, що маю зробити, аби успадкува­ти вічне життя?» Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як чи­таєш?» Той у відповідь сказав: «Любитимеш Господа Бога свого всім серцем свої м, і всією душею своєю, і всією си­лою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе». Сказав же йому: «Пра- вильно ти відповів. Роби це – і житимеш!» А той, бажаючи ви- правдати себе, запитав Ісуса: «А хто є мої м ближнім?» На це Ісус сказав: «Один чоловік сходив з Єрусали­ма в Єрихон і попався розбійникам, які його пограбу­вали й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. Та випадково тією дорогою сходив один священик і, побачивши його, обминув; так само і левит, прийшовши на те місце, поглянув – і оминув. А якийсь самарянин, який ішов дорогою, наткнувся на нього і, по­бачивши, змилосердився. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на влас­ну худобину, привіз до постоялого двору й попіклувався про нього. А другого дня, вийняв два динарії, дав влас­никові господи та сказав: “Попіклуйся про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся”. Хто з цих трьох, на твою думку, виявився ближнім тому, який попався розбійникам?» Він відповів: «Той, хто вчинив милосердя над ним!» Тож сказав йому Ісус: «Іди і ти чини так само». Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Роздумуючи разом із Пресвя­тою Дівою Марією над тайнами Ісуса Христа, Її Сина, просімо у Бога благодатей, потрібних усій Церкві:
1. Молімося за святу Церкву, щоб вона розвивалася в мирі та Господніх благодатях.
2. Молімося за керівників держав, щоб у своїй праці вони дбали не тільки про мирські блага, але й про вічні цінності.
3. Молімося за Східні Церкви, щоб вони об’єдналася з Като­лицькою Церквою у спільній молитві і щоб віруючі різних конфесій були для світу прикладом істинно християнської любові до ближнього.
4. Молімося за нас та наші сім’ї, щоб ми не занедбували мо­литви на розарії.
5. Молімося за померлих наших братів і сестер, щоб Господь простив їм скоєне зло і дав їм участь у радості свого Царства.
6. Молімося за нас самих, щоб ми для сучасного світу були місіонерами віри, надії та любові, зокрема через нашу молитву.
Господи Ісусе Христе, Твоя Матір є також і нашою Матір’ю; за Її заступництвом вислухай наші молитви і прийди нам на допомогу. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Сподоби нас, Господи, достойно принести ці приношення і так звершувати тайни Твого Єдинородного Сина, * щоб ми заслужили стати достойними Його обітниць. Котрий живе і царює навіки вічні.

Префація про ПДМ № 30-31

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Ось Ти зачнеш у лоні й вродиш Сина * і даси Йому Ім’я Ісус. (Лк 1, 31)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Господи,  наш  Боже,  у  цьому таїнстві  ми  проголошуємо смерть і Воскресіння Твого Сина; † вчини, щоб ми, беручи участь у Його стражданнях, * заслужили на участь у радості й славі. Через Христа, Господа нашого.
Літургійний зошит Літургія на кожен день, 3 жовтня, четвер (зел) Четвер ХХVI звичайного тижня
Приносити людям єдиного і правдивого Бога, визволяти їх від страху, показувати, що кожна життєва ситуація має значення перед Богом, – це є виклик для євангелізації. Не є очевидним, що людина знає, як провадити своє життя. Тому ми потребуємо проповідників Євангелія – тих, які приносять людям Бога і показують сенс людського життя.
Або (біл) Перший четвер місяця
Меса про священицькі покликання, (стор. 123)