Розпочинаючи Синод Єпископів, присвячений Панамазонському регіонові, Папа визначив чотири його виміри: пастирський, культурний, соціальний та екологічний та вказав, що його головною дійовою особою є Святий Дух.
Про це повідомляють Новини Ватикану.Відкриваючи засідання Синоду про Амазонію в понеділок 7 жовтня 2019 року, Папа Франциск вказав, що він має чотири виміри: пастирський, культурний, соціальний та екологічний. Найсуттєвішим є пастирський вимір, який охоплює всі інші. «Ми наближаємось з християнським серцем і бачимо дійсність Амазонії очима учня, аби зрозуміти й інтерпретувати, бо не існує нейтральних герменевтик, бо вони завжди обумовлені попереднім вибором. А наш вибір – це бути учнями», – наголосив він.
Святіший Отець сказав, що любов, яку Святий Дух нам дарував, спонукає місіонерів до звіщення Ісуса Христа, звіщення, яке не слід сплутувати з прозелітизмом, а підходити до амазонської дійсності з пастирським серцем та очима учнів і місіонерів, бо слід наближатись до амазонських народів навшпиньки, шануючи їхню історію, їхні культури, стиль їхнього життя, бо народи мають свою власну ідентичність, всі народи мають власну мудрість, самосвідомість, окремий спосіб бачити дійсність, історію, герменевтику й прагнуть бути головними дійовими особами своєї власної історії. Папа вказав, що не слід наближатись до інших народів з ідеологічною колонізацією, що руйнує їхню самобутність, не готувати для корінних народів заздалегідь виготовлені програми, не ставитись до них з упередженням, намагаючись, так би мовити, «дисциплінувати» їхню історію та культуру.
«Ідеології – це небезпечна зброя», – наголосив Вселенський Архиєрей. Вони є редукційними, призводячи до появи упереджених гасел, які програмують підхід до автохтонних народів. Гасло «цивілізація та варварство», на думку Папи, послужило розділенню та знищенню більшості давніх культур корінних народів, вважаючи їх «варварами», а «цивілізованими» тільки тих, що прибули з інших сторін.
«Ми не зібрались тут, щоб вигадувати програми соціального розвитку чи охорону культур у музейному стилі, – мовив Святіший Отець. – Або вигадувати пастирську діяльність з таким самим стилем, що призводить до вирубки лісів, стандартизації, експлуатації, не шануючи дійсності, в якій живуть тубільні народи. Приходимо, щоб споглядати, зрозуміти й служити. І робимо це синодальним шляхом. Не «круглими столами», конференціями чи постійними дискусіями, але на синоді. Синод – не парламент, не розмовниця, не показування того, хто має більше влади над засобами масової інформації чи в мережі, щоб нав’язувати якусь ідею чи план». Папа також підкреслив, що не йдеться про те, аби знайти відповіді шляхом опитувань, хто отримає більшість.
Папа Франциск закликав до роботи над Робочим документом – «Instrumentum laboris», який назвав «текстом-мучеником», у зв'язку з тим, що йому судилося змінитися або навіть повністю зникнути в ході дискусій, так як він є вихідною точкою на шляху, по якому буде вести Святий Дух.
Синод означає прямувати під натхненням і дією Святого Духа, що є головною дійовою особою Синоду, наголосив Святіший Отець, стверджуючи, що треба дозволити Святому Духові виражатись, діяти та спрямовувати. А щоб це стало можливим, насамперед, слід багато молитись, роздумувати, діалогувати та смиренно слухати. І також сміливо говорити, висловлюючи, що відчуваємо, при цьому зберігаючи братерський дух, близькість, делікатність і розсудливість також і у зовнішньому спілкуванні, аби уникнути будь-яких непорозумінь.
«Дякую за те, що ви робите, за те, що молитесь одні за одних, Заохочую вас, і будь ласка, не втрачайте почуття гумору!» – цими словами Папа Франциск закінчив своє вступне слово.