Молитва за померлих на Волині

Єпископ, звертаючись до присутніх словами проповіді, сказав, що часто людина губиться у пошуках Божої волі і Його плану щодо її життя, а Бог для людини планує і прагне лише одного – щоб вона була щасливою. Проте, щастя не осягнути, якщо чинити всупереч тому, що Бог називає добром і яке, як моральний закон, вписане у наше сумління і закладене у Божих заповідях. Куди йдемо, як живемо – так, як хоче Бог, чи ні? Коли будемо жити, наслідуючи добро, а не зло, реалізуючи свої мрії і найглибші прагнення у єдності з Господом, використовуючи свої здібності, але й пам’ятаючи про свої обмеження, то нам не буде страшно залишити своє тіло – тут чи деінде на землі.


Після Літургії відбулася процесійна молитовна хода, під час якої молилися за померлих, спочиваючих на цьому кладовищі, за похованих на інших цвинтарях, у невідомих місцях або безвісти зниклих, а також полеглих на війні.


Служба Божа й молитовна хода відбувалися поблизу цвинтарної каплиці та біля цілого ряду нових поховань – Алеї Героїв, наших воїнів, полеглих під час війни на сході України. Кілька могил були ще зовсім свіжими, а на фото — молоді, зовсім юні обличчя. 


Молячись за померлих, пам’ятаємо й про живих – тих, чия вічність знаходиться під загрозою.