Великий Піст – це пора, «сприятлива для навернення», для того, щоби наблизитися до Бога і змінити своє життя. «Саме такої благодаті нам потрібно просити в Господа», – сказав Папа Франциск під час проповіді в домі святої Марти у вівторок, 27 лютого 2018 року.
Про це повідомляє Радіо Ватикану.Про перше читання з книги Ісаї, в якому прозвучав «заклик до навернення», Папа вказав на те, яку особливу настанову має Господь щодо наших гріхів. «Він не погрожує, а лагідно запрошує, викликаючи довіру». «Ходіть, обговоримо», – каже Він через пророка, вказавши на зло, якого треба уникати, і на добро, яке треба чинити. І так само Він поводиться з нами: «Господь каже: “Ходи сюди. Ходімо, обговоримо. Порозмовляємо трохи”. Він не залякує, а поводиться, як батько підлітка, що завинив якимись юначими пустощами і якого доведеться насварити. Він знає: якщо прийде з палицею, то зробить погано, потрібно викликати довіру. І Господь цим уривком каже нам: “Ходіть, не бійтеся. Вип’ємо кави… Поговоримо, подискутуємо. Не лякайся, я не збираюся тебе шмагати”. А знаючи, що син собі думає: “Я ж стільки накоїв”, – одразу додає: “Коли б гріхи ваші були, як багряниця, вони стануть білими, як сніг; коли б, мов кармазин, були червоні, стануть, як вовна”».
Подібно до батькового ставлення до сина-підлітка, Ісус «жестом довіри» наближає нас до прощення та «перемінює серце». Так Він повівся, наприклад, із Закхеєм чи Матеєм, так чинить і в нашому житті, показуючи, «як зробити крок уперед на шляху навернення».
«Дякуймо Господові за Його доброту. Він не хоче покарати нас і засудити. Він віддав за нас життя, виявивши Свою доброту. І Він завжди шукає шляхи для того, щоб достукатися до нашого серця. І ми, священики, маємо поводитися так само: “Прийдіть, поговоримо. Нема проблем, прощення існує”, – а не погрожувати вже від початку», – вчить Папа.
У цьому контексті Понтифік розповів про досвід одного сповідника, який не зупиняє сповідь на тих гріхах, які вважає важкими, і вона триває. Це, за словами Папи, «відчиняє серця», і людина, яка сповідається, «відчуває мир».
«Мені дуже допомагає уявляти собі ставлення Господа, як тата до сина, який собі думає, що вже дорослий, що вже виріс, хоча щойно стоїть на півдорозі до цього. Господь знає, що всі ми перебуваємо на півдорозі й дуже часто потребуємо почути ці слова: “Прийди, не бійся. Прощення існує”. І це підбадьорює нас. Приходьмо до Господа з відкритим серцем: Він – батько, який нас чекає».
За темою:
Папа: Просімо благодаті сорому й не засуджуймо інших
В усіх життєвих обставинах слухаймо Ісуса. Папа відвідав римську парафію
Неділя з Папою: роздуми про Переображення й молитва про Сирію