25 листопада 1177 року – армія Єрусалимського королівства розбила військо мусульманського полководця Салах ад-Діна.
1171 року славетний мусульманський воїн і політик Салах ад-Дін (знаний серед християн як Саладін) захопив владу в Єгипті, а 1174 року – в Сирії. Він став єдиним правителем могутньої мусульманської держави і становив серйозну загрозу для хрестоносців на Святій Землі. Сам Саладін не вбачав першочергового завдання в тому, щоб відбити у хрестоносців Єрусалим, оскільки мав спочатку зміцнити владу на власних землях. Але йому доводилося зважати на прагнення ісламського духовенства, на яке значною мірою спиралася його влада, тож під цим тиском Саладін 1177 року вирушив у похід проти хрестоносців.
На той момент королем Єрусалима був шістнадцятирічний Балдуїн IV Прокажений. Молодий, недосвідчений і, на додачу до цього, смертельно хворий, він виявив неймовірну енергію в цій війні. Його підтримав Рено де Шатійон – королівський регент, талановитий полководець і затятий ворог мусульман.
Християнська армія вийшла назустріч Саладінові дорогою на Аскалон. Саладін ішов паралельним шляхом на Єрусалим. У результаті супротивники розминулися. Тоді Балдуїн розвернув свою армію й кинувся навздогін. По дорозі до сил короля приєдналися воїни духовно-лицарських орденів – тамплієри і госпітальєри. Загалом в армії християн було близько 500 лицарів та 4-5 тисяч піхотинців, і вона майже в чотири рази поступалася за чисельністю армії Саладіна. Проте мусульманський полководець не чекав раптової появи християнської армії в себе за спиною. Наздогнавши ворога біла пагорба Монжизар, кінні лицарі одразу кинулися в бій, зім’явши численного, але деморалізованого ворога. Коли на місце бою підійшла християнська піхота, сумнівів щодо результату не залишилося. Армія Саладіна була вщент розгромлена. Сам мусульманський полководець утік в Єгипет. Християнам дісталася багата здобич і тисячі полонених, а загроза Єрусалимові з боку Саладіна була, нехай і тимчасово, усунута.
Опісля християнські воїни свідчили, що бачили Георгія Змієборця, який ішов у бій перед армією хрестоносців. Особисте втручання святого учасники подій пояснювали тим, що напередодні військо Саладіна осквернило його храм у Лідді.
Битва під Монжизаром. Шарль Філіп Ларівьєр
Павло Зінченко, Католицький Медіа-Центр
По темі:
Цей день в історії Католицької Церкви (18 листопада)
Цей день в історії Католицької Церкви (11 листопада)
Цей день в історії Католицької Церкви (25 жовтня)