Один із візитів Святішого Отця Папи Римського Йоана Павла ІІ до рідної Польщі став знаковим. 9 червня 1997 р.у Кракові, у костелі Святої Ядвіги, королеви Польщі, Святіший Отець Йоан Павло ІІ у присутності архієпископа Мар’яна Яворського, митрополита Львівського та делегації бердичівських парафіян особисто освятив ікону Матері Божої Бердичівської, яку написала художниця з Польщі Божена Муха-Совінська.
До складу бердичівської делегації увійшли отець Ян Дудек ОСD, директор Бердичівського медичного училища Євген Юрковський, Євгенія Дмитрієва зі Спільноти родин та Галина Мельник. За декілька днів до освячення вони вперше побачили ікону у Любліні. Дорогою до Кракова бердичівляни відвідали сім польських міст, де знаходяться чудотворні ікони: Ченстохову, Ліхень, Кальварію Зебжидовську, Черну, Закопане та Краків.Про зустріч із Папою Римським 9 червня 1997 р. розповіла мешканка Бердичева Євгенія Дмитрієва: "Зустріч із Папою проходила в Кракові, в костелі святої Ядвіги на дві тисячі сидячих місць. Це було справжнє свято. Прийшло дуже багато людей із польською символікою в руках, ошатно вбрані. Коли я зайшла до храму, мене вразила велич і його самого, і статуї святої Ядвіги висотою понад три метри, і колон! Прийшло багато молоді, дітей, і всі зі щасливими посмішками. Співали і чекали на Папу. А коли він приїхав, був вибух емоцій! Всі вітали його! Ми зарезервували місця в перших рядах, за два-три метри від вівтаря. І коли я побачила Папу так близько, моє серце ледь не вискочило з грудей. Він був фізично слабкий,але його обличчя та погляд свідчили про силу і міць. Щирий, милий та усміхнений – як було приємно дивитися на нього. І дивувало, що така фізично виснажена людина тримала всіх вірян у тонусі. Його гумор усіх заряджав. Шкодую, що не записала всіх його смішинок. Це не була Свята Меса, а просто зустрічі з Папою. Діти і молодь розповідали,як вони готувалися до цієї події. А чудотворна ікона весь час стояла біля вівтаря"
Церемонія посвячення ікони Матері Божої Бердичівської відбулася на завершення зустрічі.
"Нашим помічником у посвяті був архієпископ Мар’ян Яворський, митрополит Львівський. Коли іконупіднесли до Папи Йоана Павла ІІ і сказали, що це з України, зі самого Бердичева, він радісно вигукнув: “Піш на Бердичів!” (це така польська приказка). Папа уважно оглянув нашу Матінку на цій іконі і сказав:“Багатостраждальна земля і Матір”. Я побачила сльози в його очах. Він із ніжністю поцілував нашу Матусю і поблагословив. Я не могла зупинити своїх сліз. З радістю і з повагою спостерігала нашу зустріч. Коли ми підійшли ближче до Папи, він нас усіх поблагословив. Коли я взяла його руку, щоб привітатись, то були такі відчуття, ніби сам Господь тримає мою долоню. Були і сльози, і радість, і хвилювання. Дякую Богові за ці трепетні моменти у моєму житті. Нам подарували розарій із Папським хрестиком. Церемонія освячення закінчилася, Папа Йоан Павло ІІ поїхав. Проводжали його співом, бажали сто років життя.
Думала, що на цьому все закінчилося. Всі витирали сльози радості, але коли я озирнулася, знову була дуже здивована. Я побачила, як багато людей одночасно повзли на колінах. Я спочатку не зрозуміла, що діється. Так, я бачила в Ченстохові навколо вівтаря таку доріжку, де можна було на знак подяки пройти коло на колінах. А люди зі своїх місць повзли до нашої освяченої Матінки. Моє здивування побачила пані Галина і сказала, що, коли ікона Чудотворна, то так виказують до неї свою повагу. Мене це так вразило, що сльози вже бігли струмком. От така була хвилююча посвята нашої ікони Матінки Божої Бердичівської. І коли я чую, що хтось кудись іде в паломництво і відчуває присутність Духа Святого і хвилювання, то я згадую нашу Матінку Бердичівську і хочу зустрітися з нею, коли довго відсутня в рідному Бердичеві. Дякую Богу за нашу Матусю Бердичівську, уславлену в чудотворній іконі. Дякую Папі Йоану Павлу ІІ за те, що освятив. Дякую нашим братам босим кармелітам за те, що відбудували і відновили наш храм і подарували нам нашу найславетнішу Матір Божу Бердичівську. Дякую кожній родині, яка брала участь у відбудові храму, адже це наша історія, наша цінність, яку не можна забувати, а потрібно передавати з покоління в покоління. І тішитися нашою іконою, яка після періоду знищення і поневолення й надалі залишається чудотворною, є красою та обороною вільної та незалежної України. Матінко Божа, молись за нас і наші родини та за нашу Україну", – підсумувала пані Євгенія Дмитрієва.
9 червня 2012 р. відбулося освячення Верхнього храму Всеукраїнського санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію, центральне місце над вівтарем там посідає освячена, коронована чудотворна ікона Матері Божої Бердичівської.
Максим Железницький