Фатіма зустріла нас сонцем і ясним синім небом. Рівно сто років тому тут об'явилася Марія, і, що цікаво, погода тоді була точнісінька така сама. Візіонери – троє пастушків: Люсія Сантос (10 років), Франциск Марто (9 років) і Гіацинта Марто (7 років). Вони часто приходили до багатої травами Фатіми з сусіднього села Алжуштрел випасати корів, і одного дня, 13 травня 1917 року, близько півдня побачили раптовий спалах світла, схожий на блискавку. То була Богородиця!
Головною подією 13 вересня стала врочиста Меса. Площа, на якій збираються прочани, вражає територією: на ній легко можуть поміститися 200 тисяч осіб. Центральну площу завдовжки 500 метрів з обох боків увінчують базиліки. Головна фатімська базиліка – готична, а навпроти неї розташований велетенський модерний храм. Базиліка Богородиці може вмістити до 100 тисяч паломників, а в її підземному фасаді є ще 20 капел і реколекційних залів. В одному з них зберігається серце, в центр якого вкладене дзеркало. Кожен вірний, підходячи до серця, бачить своє обличчя: це символічно нагадує, що саме людина є в серці Ісуса.
На жаль, цього дня на площі зібралося лише 15 тисяч паломників. Очолювали Літургію три кардинали, 28 єпископів (серед них три українські: архієпископ Мечислав Мокшицький, владика Леон Дубравський і єпископ-помічник Ян Собіло) і 527 священиків. З України прибули клірики з трьох римсько-католицьких семінарій – ворзельської, городоцької та брюховецької – і Львівської семінарії Святого Духа (УГКЦ) на чолі з отцем Ігорем Бойком, який у ці дні переживає 14-ту річницю священства та 30 років від Першого Причастя. Греко-католицькі семінаристи привітали ректора співом «Многая літа» на площі, викликавши чималу увагу паломників із інших країн. На Службі Божій був присутній також отець Віктор Вонсович, який три роки тому 10 днів пробув у полоні донбаських бойовиків. Зараз він активно займається капеланством, про що й розповів «Радіо Марія»: «На жаль, досі вмирають наші хлопці. Перестрілка не закінчується. Є враження, що війна вигідна обом сторонам цієї політичної гри».
Увечері паломники мали можливість споглядати прекрасну процесію на площі. Розпочиналася вона біля невеликої склянної каплиці, де стоїть фігурка Божої Матері. Скульптуру захищає куленепробивне скло, яке опускають під час дуже великих процесійних урочистостей. Саме так було й цього разу. Після проказування розарію з роздумами у присутності понад 10-тисячної аудиторії почалася хода, на чолі якої була Марія. Шестеро волонтерів несли фігурку на плечах, а за ними прямували прочани, і все це супроводжувалося піснями про Марію.
Радісно було побачити багатьох українців під час Меси та процесії. Відсвяткувати 100-річчя фатімських об'явлень прибула зокрема 150-осібна українська делегація з Чехії. Ці люди, які вже давно мешкають у Празі, зорганізувалися задля молитви за мир на батьківщині.
Другого дня, 14 вересня, українські паломники мали можливість поспілкуватися під час фуршету. Загалом тут було 170 осіб. Очолили зустріч Митрополит Мечислав Мокшицький, єпископ Леон Дубравський і єпископ-помічник Ян Собіло. Трапеза, яка розпочалася після стислих привітань, тривала близько двох годин і завершилася веселими колядками владики Леона Дубравського й семінаристів, які спочатку привітали присутню на фуршеті імениницю з благодійної організації «Церква в потребі», а потім підтримували радісну атмосферу хоровим співом.
Після зустрічі відбувся брифінг єпископів. Спершу слово взяв архієпископ Мечислав Мокшицький: «Ця подія має дуже важливий характер, адже подібні паломництва мотивують до єдності. В Україні спостерігається релігійне збудження. Бачу це не тільки у Львівській архідієцезії, а й в інших. Війна – річ погана, але очевидно, що люди повертаються до храмів, і їх, порівняно з трирічною давниною, набагато більше. А ось держава, на жаль, до РКЦ не дослуховується. Не шанують нас і у ВРЦіРО, це стає ясно, щойно починається засідання. Нам показово вказують на наше місце, садячи наших делегатів далеко на галерці. У час, коли країна переживає біди, а влада має закриті вуха, крім молитви, нам нічого не залишається».
Єпископ Леон Дубравський, який прагне зробити Україну ще одним центром фатімських об'явлень, так описав свої враження: «Війна об'єднала нас. Ми стали більше молитися. Але є одна негативна річ: ми трохи звикли до війни. Це небезпека! Фатіма вчить нас молитися, вчить миру. Дуже погано, коли якісь конфесії розпалюють ворожнечу. Різні конфесії мають бути єдиними в розмаїтті».
Єпископ Ян Собіло почав зі свіжих переживань: «Почуваюся не дуже молодою людиною. Після таких автобусних переїздів дуже болять ноги! А щодо самої Фатіми, я дуже радий, що з нами є Митрополит Мечислав Мокшицький – це велике для нас благословення, певна присутність Марії серед нас! Сьогодні ми маємо молитися за мир. Католики тримають у руках всю повноту благодаті від самого Бога».
Опісля ми мали вільний час. У Фатімі на нас чекає ще одна Меса і нічний переїзд до іспанського Монтсеррату, де розташований один із найвідоміших монастирів.
Автор - Сергій Іваницький
Джерело - slovo.today
По темі:
Українці пройшли історичною Хресною Дорогою в Лурді й зустріли нащадка святого Ігнатія Лойоли