Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні

Літургійні читання на 23 липня, неділя

(зел) XVI Неділя звичайного періоду
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Мудр 12, 13. 16-19
Читання з Книги Мудрості
Справді немає іншого, крім Тебе, Бога, який би дбав про все; щоб Ти мав йому доводити, що не судив Ти несправедливо. Твоя бо сила - справедливості основа, а що Ти над усім пануєш, то й ща­диш усе. Ти виявляєш силу, коли не вірять у потугу превелику; у тих же, хто зазнав її, осоромлюєш зухвальство. Та Ти - Владика сили, судиш ласкаво і провадиш нас вельми дбайливо, бо коли тільки захочеш, - можеш. Таким діянням Ти навчив народ свій, що праведник має бути чоловіколюбцем, і дав своїм дітям добру надію, бо даєш після гріхів покаяння. Слово Боже.

Респонсорійний Псалом Пс 86,5-6.9-Ю. 15- 16а
Боже, Ти добрий і усе прощаєш.
Ти, Господи, добрий і прощаєш, *
Ти багатомилостивий до всіх, які до Тебе кличуть.
Господи, вислухай мою молитву *
і будь уважний до голосу мого благання.

Всі народи, які Ти створив, прийдуть +
і поклоняться перед Тобою, Господи, *
і прославлять Твоє Ім'я,
оскільки Ти великий і чиниш дивовижне. *

Ти - Бог єдиний!
Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, *
багатомилостивий, праведний і довготерпеливий! Повернися до мене *
і мене помилуй.

ДРУГЕ ЧИТАННЯ Рим 8,26-27
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян
Брати! Дух допомагає нам у наших немочах; адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями. А Той, хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі. Слово Боже.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Пор. Mт 11, 25
Алілуя, алілуя, алілуя.
Благословенний Ти, Отче, Господи землі і неба,
бо відкрив таємниці Царства немовлятам.

ЄВАНГЕЛІЄ Mт 13,24-43 (довше) або 24-30 (коротше)
Читання святого Євангелія від Матея
Того часу іншу притчу подав людям Ісус, кажучи: «Подібне Ца­рство Небесне до людини, яка посіяла добірне насіння на своєму полі. Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов. А як зійшло збіжжя і дало колос, тоді ж з'явився і кукіль. Тож прийшли слуги господаря і сказали йому: "Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на своєму полі? Звідки ж узявся кукіль?" А він сказав їм: "Людина-ворог це зробила". І кажуть йому раби: "Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?" Він же сказав: "Ні, щоб ви часом, виполюючи кукіль, не повиривали разом з ним і пшениці. Залиште, щоб і те, й друге разом росло до жнив, а під час жнив ска­жу женцям: зберіть спершу кукіль та пов'яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю зберіть до моєї клуні"». Кінець коротшого фрагменту
Іншу притчу подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своєму полі; воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю горо­дину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні й гніздяться на його гілках». Іншу притчу навів їм: «Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок борошна, поки все вкисло». Все це промовляв Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не говорив, щоби збулося сказане через пророка, який го­ворив: «Відкрию уста Мої в притчах, виявлю сховане від початку світу!» Відпустивши натовп, Він прийшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Роз'ясни нам притчу про польовий кукіль». Він же, відповідаючи, сказав: «Той, хто сіє добірне насіння, - це Син Людський, а поле - це світ; добірне ж насіння - це сини Ца­рства; кукіль - це сини лукавого; ворог, що його посіяв, - це дия­вол; жнива - це кінець світу, а женці - це ангели. Отже, як збира­ють кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу: Син Людський пошле своїх ангелів, які зберуть з Його Царства всі спокуси й тих, хто чинить беззаконня, і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів. Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає». Слово Господнє.
Літургійний зошит Літургія на кожен день, 7 вересня, субота (зел) Субота ХХІІ звичайного тижня
“Син Людський є Воло­да­рем суботи” (Лк 6,5) – це звучало для юдеїв як блюзнірство, бо тільки Бог, який дав свято шабату, має над ним владу. Ствердження Ісуса означає: “Я є Бог і тому маю владу над цим святом”. Святий Марко зберіг для нас слова Ісуса: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи” (Мк 2,27) – які є справжньою революцією, бо показують підпорядкування релігії благу людини, а не навпаки.
Всеукраїнський день молитовної пам’яті про постраждалих  за віру в ХХ столітті  (стор. 115)
Або: (біл) Перша Субота місяця

Меса про Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії