Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Секвенції у Католицькій Церкві латинського обряду. Частина ІІ

Секвенції у Католицькій Церкві латинського обряду. Частина ІІ

Тепер нарешті перейдемо до «Lauda Sion Salvatorem». У тридентському месалі вона обов’язково виконується в урочистість Тіла і Крові Христових та в октаву цієї урочистості, в третьому типовому виданні Месалу (який чинний зараз) секвенція має необов’язковий характер і виконується тільки в саму урочистість. Щоправда, вона збереглася і в сучасному Лекціонарії, і в Бревіарії.

Створив секвенцію «Lauda Sion Salvatorem», а також весь офіцій про Тіло і Кров Христові, частиною якого вона є, святий Тома Аквінський. Офіцій був написаний святим Томою на замовлення папи Урбана IV, який хотів установити в Церкві спеціальну урочистість для вшанування Тіла і Крові Христових. В 1264 р. у буллі «Transiturus» папа вказав таку причину: «задля відшкодування за зневажання Христа у Пресвятому Таїнстві, за помилки єретиків та заради вшанування пам’яті встановлення Пресвятого Таїнства, яке у Великий Четвер не може урочисто відзначатися з огляду на характер Великого Тижня». Проте через смерть Урбана IV буллу не оголосили, і тільки папа Йоан ХХІІ в 1317 р. вніс літургійне свято Тіла Христового до календаря.

Всі знають святого Тому Аквінського як видатного богослова і філософа, проте він, як і більшість обдарованих людей Середньовіччя, був дуже багатогранною людиною. Зокрема, він був талановитим прозаїком і поетом.

Всього на замовлення папи Урбана IV святий Тома Аквінський створив п’ять прекрасних віршованих творів: секвенцію «Lauda Sion Salvatorem», про яку ми зараз ведемо мову, та гімни «Adoro te devote» («Боже сокровенний», переклад Миколи Луцюка), «Pange lingua» («О язик людський, оспівуй», переклад Анатолія Оліха) й досі неперекладені «Sacris solemniis» та «Verbum supernum». Без цих творів важко уявити багато літургійних обрядів, зокрема євхаристійний молебень (адорацію Пресвятої Євхаристії). Так, два останніх стовпчика «Verbum supernum» – «O salutaris Hostia» («Спасенна Жертво») – виконуються на початку євхаристійного молебню, два останніх стовпчика «Pange lingua» – «Tantum ergo Sacramentum» («Пресвята Господня тайно») – наприкінці. Самостійним життям почали жити «Ecce Panis Angelorum» та «Bone pastor, panis vere» із «Lauda Sion Salvatorem», «Panis angelicus» із «Sacris solemniis». Їх виконували і продовжують виконувати не лише під час літургії, а й – як найдовершеніші шедеври мистецтва – на сценах усього світу.

Дослідники творчості і наукової спадщини Томи Аквінського образно говорять, що ці п’ять співів оздобили корону літургії подібно до того, як п’ять славнозвісних томістських доказів існування Бога оздобили корону філософії. І найяскравішою, вершинною з цих п’яти перлин вважається «Lauda Sion Salvatorem» – віршований виклад католицької доктрини про присутність Христа у Євхаристії, фактично богословський трактат у поетичній формі. Ніхто до Томи і ніхто після нього не створив більш богословськи глибокого і поетично досконалішого зразка католицької поезії. Взагалі Тома Аквінський не писав віршів заради віршів – його поезія написана прецизійною богословською мовою. Водночас твори Томи Аквінського відповідають всім канонам поетичного мистецтва, вони бездоганно ритмізовані і римовані, епітети, ним підібрані, вишукані, але досить стримані, без надмірної експресії.

Секвенція «Lauda Sion Salvatorem» має 24 стовпчики. 18 із них написані терцетами, які римуються за схемою ААB – CCB. Рими чергуються: дві парокситонні, третя – дактилічна. 19–22 стовпчики мають по чотири строфи, 23 і 24 – по п’ять. Так як у в терцетах, в них зберігається така ж сама система римування, збільшується лише кількість строф. Ця ж сама фактура збережена і в перекладі. Завдяки повному дотриманню ритміки оригіналу (чотиристопний хорей) український переклад можна виконувати на оригінальну мелодію.
Проте це технічні деталі, цікаві, мабуть, лише спеціалістам. А от дійсно те, що повинен знати кожен католик: Церква визнала гімни святого Томи настільки довершеними і корисними для душі, що встановила відпусти (індульгенції) за їхнє виконання. 29 червня 1969 р. Апостольська пенітенціарія опублікувала оновлений і переглянутий перелік відпустів. Серед них: за виконання «Adoro te devote» – частковий відпуст, «Tantum ergo» – частковий відпуст, а у Великий Четвер та в урочистість Тіла і Крові Христових за виконання «Pange lingua» – повний. Звісно, за дотримання всіх необхідних для отримання відпусту умов.
Тому під час адорації, тобто євхаристійних молебнів, рекомендується вживати саме «Tantum ergo Sacramentum» («Пресвята Господня тайно»). Хоча Церква не встановлює обмежень щодо використання інших співів, саме можливість отримання відпусту робить гімн святого Томи незамінною частиною молебнів перед виставленими Пресвятими Дарами.

Анатолій Оліх

Нагадуємо, що також можете прочитати І частину про Секвенції у Католицькій Церкві латинського обряду.

Джерело: Літургійні співи Римсько-Католицької Церкви