Папа у таборі біженців: Здолаймо параліч страху і байдужість, яка вбиває!

Про це пише Vatican News.

Острів Лесбос, що є третім за розміром між островами Греції, розташований кільканадцять кілометрів від берегів Туреччини, вдруге став місцем зустрічі Папи Франциска з біженцями і тими, хто їм допомагає. П’ять років тому, 16 квітня 2016 року, разом із Предстоятелями Елладської та Константинопольської православних Церков, Єпископ Риму відвідував розташований тут табір для біженців «Морія». До вересня 2020 року це був найбільший табір біженців у Європі, аж доки не був знищений пожежею. Сьогодні його наступником став «Центр прийняття та ідентифікації» в Мітіліні, адміністративному центрі регіону, до якого в неділю, 5 грудня, завітав Папа Франциск в передостанній день своєї 35-ї Апостольської подорожі.

Подивитися в очі

Після годинного перельоту з Афін, Святіший Отець прибув до Мітіліні приблизно о 10:00 місцевого часу та з аеропорту відразу від’їхав до табору. Прибувши на місце проведення зустрічі, в якій взяли участь коло 200 людей, він привітався з присутніми представниками влади, між якими була Президентка Греції Екатеріні Сакелларопулу, та вийшов на приготований поміст.

Дорогою Папа вийшов з автомобіля, щоби привітатися з біженцями, які тепло вітали його вздовж пішого маршруту, прокладеного між модульними будиночками, які стали для них тимчасовою домівкою.

Прозвучали вітальне слово представників влади, місцевого єпископа та свідчення біженця і волонтера, після яких промовляв Папа, який підкреслив, що прибув, «аби побачити ваші очі та подивитися вам у вічі», згадуючи слова Патріарха Варфоломія І, сказані п’ять років тому: «Той, хто боїться вас, не дивився у вічі. Той, хто боїться вас, не бачив ваших облич».

Ставкою є майбутнє

Святіший Отець зауважив, що пандемія нагадала нам, що ми «перебуваємо в тому самому човні», дозволила відчути, що означає «мати ті самі страхи». Й у той час, як прийшло розуміння того, що великі проблеми слід долати разом, як докладаються зусилля у подолання пандемії та боротьбу з екологічною кризою, цього не можна сказати про все те, що стосується міграції. «Однак, ставкою є люди, людські життя. На карті стоїть майбутнє всіх, яке буде спокійним лише якщо буде інтегрованим», – наголосив він, назвавши ілюзією думку, що «вистачить рятувати себе самих, захищаючись від бідніших, які стукають до наших дверей». Бо «майбутнє ще більше сприятиме контактам одні з одними».

«Сестри, браття, ваші обличчя, ваші очі, просять нас не відвертатися в інший бік, не зрікатися нашої спільної людяності, засвоїти ваші історії та не забувати про ваші трагедії», – сказав Папа, звертаючись до мігрантів і біженців, зазначаючи, що молиться, аби Бог визволив нас від забуття про тих, які страждають, і просить кожну людину: «Здолаймо параліч страху, байдужості, яка вбиває».

Гідність кожного понад усе

Святіший Отець зазначив, що хоч минуло п’ять років після його попереднього візиту, в тому, що стосується мігрантської теми мало що змінилося. «Звісно, чимало людей задіяні в прийняття та в інтеграцію, і хочу подякувати численних волонтерам і всім тим, які на кожному рівні – інституційному, суспільному та благодійному – взяли на себе великі труди, піклуючись про людей і займаючись темою мігрантів», – сказав Глава Католицької Церкви, дякуючи за зусилля, спрямовані на фінансування та розбудову гідних структур для прийняття, а також дякуючи місцевому населенню за численне добро, яке вони чинять, за труднощі, які мусять долати.

Але, за словами Папи, мусимо також «з гіркотою визнати», що в Європі є й такі, що бачать у вирішенні проблеми мігрантів справу, яка їх не стосується. Існує чимало точок прийняття, де мігранти і біженці проживають в умовах, доведених до крайнощів. «Однак, пошана до людей і людських прав, особливо, на континенті, який не бариться просувати їх у світі, повинна завжди бути захищеною, гідність кожного завжди повинна ставитися понад усе інше!» – наголосив він.

Боротися з причинами, а не з людьми

Наступник святого Петра зауважив, що громадську думку легко потягнути за собою, «вселяючи страх перед іншими». Але чому із такою ж завзятістю не говорять про експлуатацію бідних, про забуті війні, про економічні угоди, укладені на шкурі людей?.. «Потрібно боротися із віддаленими причинами, а не з бідними людьми, які платять за їхні наслідки, а навіть використовуються у політичній пропаганді», – сказав Глава Католицької Церкви, підкреслюючи, що для усунення глибоких причин недостатньо лише затикати надзвичайні ситуації. Та пам’ятати, що «не існує простих відповідей на складні проблеми».

Зупинімо загибель цивілізації

«Якщо хочемо почати все спочатку, насамперед, погляньмо на обличчя дітей», – закликав Папа, заохотивши до почуття сорому перед ними, що «є невинними та є майбутнім», запитуючи наші сумління: «Який світ ви хочете дати нам?». Святіший Отець закликав «не втікати поспішно» від жорстоких картин дитячих тіл, які море викидає на берег, те море, яке тисячоліттями поєднувало людей, а сьогодні перетворюється в «холодний цвинтар без надгробків».

«Не дозвольмо, аби це “море спогадів” перетворилося в “море забуття”. Браття і сестри, прошу вас, зупинімо цю загибель цивілізації!» – закликав він, нагадуючи, що на берегах цього моря Бог став людиною, а Його слово рознесло звіщення про Бога, Який є Отцем і провідником усіх людей. За словами Папи, віра вимагає співчуття та милосердя, закликає до гостинності. Й не йде мова про релігійну ідеологію, але про «конкретне християнське коріння».

Під поглядом Богородиці

Зустріч добігла до кінця опівдні за місцевим часом, а тому завершилася молитвою «Ангел Господній».

Святіший Отець, подякувавши грекам за все те, що вони чинять для допомоги мігрантам, побажав, аби Пресвята Діва відчинила наші очі на страждання ближніх, щоби допомогла нам розпізнавати в людях «Божих дітей, сестер і братів, яких потрібно прийняти, захистити, підтримати та інтегрувати». «Нехай же Пресвята навчить нас ставити дійсність людини понад ідеї та ідеології, та з поспіхом виходити назустріч тому, хто страждає», – сказав Папа.