Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа: без Афін і Греції Європа і світ були б менш мудрими і менш щасливими
15:31 Субота 0 164
4-12-2021, 15:31

Папа: без Афін і Греції Європа і світ були б менш мудрими і менш щасливими

Під час першої промови у столиці Греції Папа Франциск зазначив, що ландшафт цієї країни спонукає звертати погляд до висот, що породило бажання плекати мудрість й ділитися її красою з іншими. Саме тут люди почали відчувати себе громадянами світу, а в інших почали вбачати не підданих, а співгромадян.
Про це пише Vatican News.

Свою першу промову в Греції Папа Франциск виголосив під час відвідин, 4 грудня 2021 р., Президентського палацу, де він здійснив візит ввічливості до Президентки країни, мав окрему зустріч із Главою уряду, а також зустрівся з цивільної церковної та представниками влади, дипломатичного корпусу, громадянського суспільства та світу культури.

Папа Франциск зазначив, що він прибув «як паломник до цих місць, переповнених духовністю, культурою та цивілізацією». Цитуючи слова Григорія Богослова про те, що, шукаючи в Афінах красномовство, він знайшов щастя, Святіший Отець пояснив, що це щастя походить від плекання мудрості та ділення її красою, отже, воно не індивідуальне, а «прагне до нескінченності й відкривається на спільноту».

«Це мудре щастя, – додав він, – поширилося з цих місць повсюди: без Афін і Греції Європа і світ не були б такими, якими вони є. Вони були б менш мудрими і менш щасливими».

Прагнення трансцендентності

Єпископ Риму зазначив, що «від гори Олімп до Акрополя, і до гори Афон», Греція запрошує людину всіх часів спрямовувати життєвий шлях до висот, до Бога, бо «ми потребуємо трансценденції, щоб бути справді людьми».

Цю землю перетнули шляхи Євангелія, «які поєднали Схід і Захід, Святі місця і Європу, Єрусалим і Рим». Євангелії, що принесли світові добру новину про люблячого Бога, були написані грецькою мовою, «мовою людської мудрості, яка стала голосом божественної мудрості».

Зародження демократії як прагнення до єдності з іншими

В Афінах, за словами Папи, погляд лине не лише до висот, але й до інших людей. Тут, за відомим висловом Сократа, люди почали відчувати себе громадянами не тільки міста й країни, а й усього світу, а в інших почали вбачати не підданих, а громадян, спільно з якими можна формувати поліс. Тут народилася демократія, що стала фундаментом для побудови «великого дому демократичних народів» – Європейського Союзу з його мрією про мир і братерство, які він представляє для багатьох народів.

Глава Католицької Церкви вказав на занепад демократії, що відбувається не лише на європейському континенті. Щоби протистояти йому, слід залучати всіх, і це вимагає зусиль і терпливості, натомість, авторитаризм є швидким, а легкі запевнення, які пропонують популізми, здаються спокусливими.

Добра політика – це дбання про всіх

Папа підкреслив, що політика – це «найвища відповідальність громадянина» і «мистецтво загального блага». Особливу увагу при цьому потрібно приділяти найслабшим верствам. В цьому контексті він процитував слова італійського політика Альчіде де Ґаспері, одного із батьків-засновник Європи: «Багато говориться про те, хто йде ліворуч чи праворуч, але основне – це прямувати вперед, а це означає – в напрямку соціальної справедливості». Отже, замість того, щоб ставати на чиюсь сторону, як пояснив Папа, слід брати активну участь у підтримці всіх.

Активної участі потребує також міжнародна спільнота для того, щоб відкрити «дороги миру завдяки багатосторонності, яку не придушують надмірними націоналістичними претензіями». У цьому контексті Папа дав високу оцінку зусиллям, які привели до «Преспанської угоди», підписаної між Грецією та Північною Македонією.

Оливкове дерево як символ дбання про довкілля

«Сумно спостерігати, – вів далі Папа, – як за останні роки згоріли багатовікові оливкові дерева, знищені пожежами, часто викликаними несприятливими погодними умовами, спричиненими, у свою чергу, зміною клімату». На фоні пораненого ландшафту цієї чудової країни, оливкове дерево, за його словами, може символізувати бажання протистояти кліматичній кризі та пов’язаному з нею спустошенню.

Заклик до Європи помагати Греції дбати про мігрантів

«А коли оббиватимеш маслину, не будеш придивлятися ще раз до гілля: нехай буде для приходня, для сироти й для вдовиці» (Втор 24, 20), – цитуючи цей вислів із старозавітної книги Второзаконня, Єпископ Риму підкреслив, що оливкове дерево також відображає заклик до солідарності з тими, хто не належить до того самого народу. Греція, як підкреслив Папа, характеризується гостинністю. На деякі з її островів прибуло більша кількість мігрантів, аніж самих жителів, що посилило труднощі, спричинені економічною кризою.

В цьому контексті Глава Католицької Церкви закликав Європейське співтовариство формувати «загальне, спільне бачення стосовно міграційної проблеми», та звертати увагу на найбільш потребуючих, «аби, відповідно до можливостей кожної країни, їх приймали, захищали, підтримували та інтегрували в повній пошані до їхніх людських прав та їхньої гідності».

Право на лікування для всіх

Вказуючи на проблеми, спричинені пандемією, Папа Франциск зазначив, що в цих обставинах зародилося «помітне почуття солідарності», до якого долучається також місцева Католицька Церква. Він пригадав клятву Гіппократа, деякі уривки якої є надзвичайно актуальними для сьогодення, як наприклад, зобов’язання «не заподіювати шкоди та кривди» іншим, захищати життя на кожному його етапі, й зокрема, в утробі матері. «Слід ставити на перше місце право на лікування всіх, щоб ніколи не відкидати найслабших, особливо, людей похилого віку», – підкреслив Папа, додаючи, що правом є життя, а не смерть, яку потрібно приймати, але яку не можна завдавати.

Свобода – це те, що Бог найбільше цінує в нас

Наступник святого Петра зауважив, що деякі оливкові дерева Середземномор’я мають понад дві тисячі років. Вони витримали випробування часом й «нагадують про важливість збереження міцного коріння», що живиться пам’яттю. «Цю країну можна назвати пам’яттю Європи», – наголосив Папа, пригадуючи про 200-річчя незалежності Греції. Він процитував вислів генерала Теодороса Колокотроніса, що був лідером національно-визвольної революції 1821-1829 років: «Бог поставив свій підпис під свободою Греції».

«Бог охоче ставить свій підпис під свободою людини, всюди і завжди, – наголосив Єпископ Риму. – Це Його найбільший дар, і це те, що Він найбільше в нас цінує. Бо ж Він створив нас вільними, і найбільше Йому до вподоби, коли ми вільно любимо Його і свого ближнього».

Цьому, як пояснив Папа, сприяють закони, а також виховання до відповідальності та плекання культури взаємопошани. У зв’язку з цим він висловив подяку за суспільне визнання католицької громади, яка бажає «сприяти загальному благу грецького суспільства, даючи відповідного напрямку своїй характерній універсальності, сподіваючись, що на практиці їй завжди будуть гарантовані умови, необхідні для якісного виконання свого служіння».

Плекати сопричастя

Папа Франциск зазначив, що християни цієї країни, благословенної вірою та християнськими традиціями, покликані «плекати сопричастя на всіх рівнях, в ім’я Бога, Який обіймає кожного своїм милосердям». Він висловив подяку всім присутнім за їхні зусилля й закликав їх розвивати свою країну «у відкритості, інклюзивності й справедливості». «З цього міста, з цієї колиски цивілізації, – наголосив він на завершення, – завжди підносилось, і нехай і надалі підноситься послання, що спрямовує до висот і до іншого; нехай на спокуси авторитаризму воно відповідає демократією; індивідуалістичній байдужості нехай протиставляє турботу про інших, бідних і створіння, що є наріжними каменями оновленого гуманізму, якого потребує наш час і наша Європа».
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.