Виразно пам’ятаю ту ніч. На щастя, у пам’яті Рея цього не збереглося. Наша третя дитина знову заплакала о першій ночі, хоча в дев’ять місяців Дейн уже міг спати всю ніч. Боячись, що він розбудить Еріка та Крісту, які ділили невелику спальню, я встала, щоб втішити і погодувати його, і тепер він чекав на ці нічні візити.
Я була втомлена, доглядаючи за трьома маленькими дітьми протягом дня та постійними нічними потребами немовляти, і тієї ночі я зірвалася. Коли малюк почав плакати, я подивилася на Рея, який спав, як немовля, незважаючи на весь галас, і моя втома й обурення вилилось у ридання в подушку. Коли навіть це не розбудило Рея (як молодим татам вдається так міцно спати?), я почала трясти його за плече та плакати. Вражений, він одразу сів на ліжку. «Мила, в чому річ?» — спитав він, стурбований моїми сльозами. «Я втомилася. Я дуже втомилася», — я плакала. «Я не сплю ночами вже кілька місяців, а ти тут хропиш, хоч твій син кричить у сусідній кімнаті! Я так більше не можу!».На щастя, Бог дав мені терплячого чоловіка, який мене розуміє та підтримує. Ми пережили ту ніч, а наступного дня Рей організував мені невеликий відпочинок у будинку старого друга. Не зважаючи на те, що я була переконана, що малюк мене потребуватиме, Рей наполіг, що я мушу відпочити і виспатися — ніч глибокого безперервного сну, поки він сам справлявся з трьома маленькими дітьми. Я прийшла додому відпочила ― і ніколи так і не дізналася, скільки ж разів Дейн прокидався тієї ночі, тому що, звичайно, мій чоловік усе це проспав.
Чомусь реальність виховання дитини для Христа ніколи не входила до моїх материнських фантазій. Але невдовзі після того, як ми привезли першу дитину додому, я зрозуміла, що материнство вимагатиме від мене набагато більше, ніж я можу дати. Де знайти сили, необхідні для того, щоб відмовитися відпочити, коли я втомилася, чи від бажання поїсти, і щоб мене при цьому не відволікали, чи від прагнення усамітнитися, коли почуваюся пригніченою? У ті ранні роки Бог використав кілька істин, щоб допомогти мені спертися на Його силу, коли моя втома і страхи загрожували мене зненацька.
Бог приймає і підтримує нужденних
Переживаючи материнство, багато жінок навчаються служити. Коли ми проходимо складний період, пов’язаний з обов’язками та вимогами материнства, нашою найсерйознішою проблемою не обов’язково є зайнятий чи байдужий чоловік, кольки у дитини чи обмежений бюджет. Найглибша проблема — це наша схильність до егоцентризму. Материнство втомлює, безладне і часто непомітне.
Кожна дитина потребує і має право на незаслужене, беззастережне посвячення хоча б одного дорослого у його житті. Подібні зобов’язання коштують дорого. Але все цінне коштує дорого: відданість Христу, непорочне життя, люблячий шлюб і турбота про малюків. Материнство викликає у нас, жінок, найкраще — саме тут ми вчимося служити, стаючи все більш схожими на Христа. Ми йдемо за тим, хто «зневажив Себе Самого, прийнявши образ раба» (Флп 2, 7).
Служачи нашим малюкам, ми можемо брати приклад із Господа (Іс 42, 1). Його руки завжди розкриті для втомлених матерів. І Він близько до серця тримає наших дітей. В Ісаї 40, 11 сказано: «Немов пастух, пастиме своє стадо, рукою власною збере їх, ягнят носитиме на грудях, дійних лагідно водитиме». Наш слуга Спаситель також є нашим ніжним пастирем. Отже, коли наші тіла виснажені, Він розуміє це і веде нас шляхами, які відновлять наші душі (Пс 22, 2-3), зміцнюючи нас «покріплені всякою силою завдяки його славній потузі, щоб осягнути всяку витривалість і довготерпеливість із радістю» (Кол 1, 11).
Коли ми, матері, почуваємося виснаженими, ізольованими та розчарованими, у нас є вибір. Ми можемо опиратися постійним вторгненням у наш час та простір, що призведе до того, що обурення накопичуватимуться. Або ми можемо прийняти рішення ― радісно вітати тих, які потребують емоційної підтримки, любові та піклування, які підкреслюють наші слабкості і показують нам наші потреби. Ми знаємо слова Христа: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас.» (Мт 11, 28). Тож опираймося на Нього й надалі.
Привілеї материнства
Матері закладають фундамент майбутньої віри. Мама надає перший і основний вплив на життя дитини. Вона задає емоційний тон у домі, формує душу дитини і, зрештою, відіграє життєво важливу роль у світі завдяки своєму благословенному Богом становищу. Її дитина ― це її внесок у майбутнє, він пронесе у собі відбиток її материнської турботи протягом усього життя.
Через прояв вашої материнської турботи, настільки затребуваної в ці ранні роки дитини, ви благословляєте її втіхою самовідданості та спокоєм безпеки. Ви навчаєте дитину всім цінностям, які необхідно передати майбутнім поколінням: любов, вірність, послух, повага, чесність, щедрість. Коли ми правильно служимо нашим дітям, ми вчимо їх брати на себе моральні зобов’язання, які, зрештою, допоможуть їм побудувати міцні стосунки, здорові шлюби та вилікувати сім’ї. Ваша чуйність, прихильність і присвячена увага без поспіху сіють насіння, яке принесе благочестиві плоди в наступні роки.
Ви можете формувати емоційний фон свого дому. Ви можете допомогти створити середовище для відкриттів, зростання та творчості. Ви повинні наставляти та спонукати свою дитину протистояти орієнтованому на себе споживанню, яке охоплює сьогодні наш світ. Ви готуєте її до майбутніх стосунків, у міру того, як дбаєте про нього по-материнськи. Ваша наполеглива праця і гідні зусилля навчать її поважати батька і любити братів і сестер, вибирати добре харчування та корисні розваги, цінувати чистоту та ввічливість і, зрештою, які битви та битви будуть гідні його сил та репутації.
Хтось впливатиме на вашу дитину
Подумайте про привілей керувати молодим розумом та серцем у його духовному, інтелектуальному та соціальному розвитку. Подумайте про благословення познайомити вашу дитину з Богом та вічними істинами у Його слові. Подумайте про те, як приємно бачити, як ваша дитина говорить правду, коли це важко, і виражає любов, а не егоїзм і щиро виявляє доброту. Насолоджуйтесь привілеєм послати ще одного сильного, енергійного, люблячого Христа юнака чи дівчину в цей засмучений гріхом світ із мужністю жити гідно заради Христа. Не падайте духом!
Хтось буде впливати на вашу дитину в перші роки її життя, прищеплюючи цінності та стандарти цієї вразливої юної душі. Ви робіть це! Можу запевнити вас, що ціна, яку ви заплатите за материнство, буде незначною у міру того, як ви побачите, що ваші діти ростуть у Христі, зрештою проголошуючи Його своїм Господом і Спасителем. «Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо» (Гал 6,9).
Приймаючи привілей материнства, будьмо жінками, які готові заплатити ціну і скоритися принести жертви, до яких закликає нас благочестиве материнство. Не нехтуймо тим, що Бог закликав нас робити. Не ігноруйте те, що Він просив нас бути Його слугами для молодого покоління. Пам’ятаймо: «знаючи, що приймете від Господа нагороду – спадщину. Служіте Господеві Христові!» (Кол 3, 24).
Джерело: Дивенсвіт
Війна показала, наскільки люди потребують храму Звістка про початок повномасштабної війни, здавалося б, відвернула увагу українського суспільства від болісної проблеми повернення костелу св. Миколая вірянам. Однак трагічні події останніх місяців, чого не можна не помітити, ще більше загострили потребу людей у святині, де вони шукають Бога і Його допомоги, і водночас, гуртуючись навколо храму, несуть допомогу іншим людям. Війна, як жодна інша подія, виявила, наскільки людям у такий складний час потрібен Бог і місце, де Він перебуває.
Харківський підземний мікровсесвіт
«Дорогий Боже! Дякую Тобі за все ...». Лист загиблого під Гостомелем
Отець Павло Вишковський ОМІ: «Це ще один знак, що Ісус з нами»
Інтерв'ю / Свідчення «Якщо Бог нас вивів з пекла, значить має план на нас» - батьки п’яти дітей про порятунок з Маріуполя Коли ми чуємо про десятки тисяч загиблих в Маріуполі і розуміємо, що це ще далеко не остаточна цифра. Коли ми тільки на мить пробуємо уявити життя людей, які вже третій місяць живуть в катакомбах, під постійними обстрілами, без води, тепла, електроенергії, ліків та всього, що потрібно для життя – ми розуміємо, що Маріуполь, місто Марії, як його назвав Папа Франциск, стало для людей пеклом. Історію родини, якій вдалось вирватись із пекла розповіла Наталя, мама п’яти дітей. Схожі новини
