24 червня – урочистість народження Йоана Хрестителя

Життя і смерть Предтечі невипадково подібні до Ісусових. Чудесне народження з безплідної жінки похилого віку возвістив Захарії архангел Гавриїл. Він також надав дитині ім’я, сповістив, що Йоан ітиме перед Господом у дусі й силі Іллі та спричиниться до радості й навернення багатьох синів Ізраїлевих до Бога (див. Лк 1, 13-17).

Народження голосу, який волає в пустелі, випереджає мовчання його батька. Йоан, іще не вміючи говорити, у лоні своєї матері визнав Месію, який був під серцем Марії (див. Лк 1, 41.44). Пророче мовчання перетворюється на пророче слово.

Змалку Йоан перебував у пустелі, де зміцнювався духом, зростав у благодаті й готувався виконати визначену йому місію. Проповідувати почав, імовірно, десь у тридцять років. Був сповнений горливої віри. Закликав до покаяння, на знак якого хрестив. Зазвичай перебував біля води неподалік від Єрихона, але інколи вирушав у Витанію (Йн 1, 28) чи Енону біля Салима (Йн 3, 23).

Ласкавий до грішників, Йоан не терпів лицемірів і суворо до них звертався (див. Мт 3, 7-10). Не бажав слави для себе, тому, коли Ісус прийшов, щоб охреститися, вказав на нього як на Месію, не боячись утратити учнів. Ісус, говорячи про Йоана, визнавав, що той не був, як тростина, яка хилиться в різні боки.

Пророк між Старим і Новим Завітом засвідчив істину кров’ю: за те, що він засудив гріх перелюбу царя Ірода, Йоана ув’язнили, а згодом стратили.

Церква в ранзі урочистості відзначає лише два народження: Ісуса Христа і Йоана Хрестителя. Хоча Йоан не був учнем Ісуса у прямому сенсі, він став Його голосом, другом Нареченого, тим, хто підготував Ізраїль до приходу Месії, і найбільшим між народжених від жінок (див. Мт 11, 11).

Уклала Юлія Бойко