Рух Laudato si’: нова назва Світового Католицького Кліматичного Руху

Про це пише Vatican News.

«Надихати та мобілізувати католицьку спільноту до дбання про наш спільний дім, реалузуючи кліматичну та екологічну справедливість». Такі завдання ставить перед собою на черговому етапі свого розвитку Світовий Католицький Кліматичний Рух, який від сьогодні змінює свою назву на «Рух Laudato si’»

Заснований шість років тому

Рух був заснований 2015 року групою із 17 католицьких організацій та 12 представників академічних і соціальних дійсностей з усіх континентів, заанґажованих у те, щоби допомагати вірним відповісти на заклики енцикліки Папи Франциска про дбання про наш спільний дім, опублікованої того ж року. Сьогодні він нараховує вже понад 800 організацій. Як розповідає його співзасновник і виконавчий директор Томас Інсуа, протягом останніх півтора року тривав процес розпізнавання щодо ідентичності, місії, назви та структури руху. Беручи до уваги те, що праця над екологічним наверненням і цілісною екологією черпає своє натхнення з енцикліки «Laudato si’», прийнято рішення включити її до своєї назви, розглянувши список із 25 запропонованих назв.

Лорна Ґолд, яка очолює адміністративну раду руху, наголошує на важливості того факту, що його місія розширюється, «включивши поняття екологічної справедливості, що ґрунтується на дусі Laudato si’, згідно з яким “все є взаємопов’язаним”». Томас Інсуа додає, що енцикліка є «підґрунтям усього, що ми робимо та організовуємо, від Тижня Laudato si’, до курсу Аніматорів Laudato si’, від наших гуртків до специфічних досліджень». Ці зусилля ніколи не припинялися, навіть і під час пандемії, таким чином, у світі вже нараховується приблизно 25 тисяч аніматорів Laudato si’, людей, які у своїх парафіях, асоціаціях та чернечих спільнотах, або й звичайних людей, які відчувають особливе покликання до пропагування цілісної екології, посвячуючись відповідному служінню в своїх громадах.

Важливі міжнародні зустрічі

«Чекає багато роботи, особливо, сьогодні: протягом цього особливого року ми повинні зосередитися на наступних великих самітах ООН», – зазначає Томас Інсуа, вказуючи на Конференцію ООН щодо біорозмаїття, що запланована на 11-24 жовтня в Китаї, та Конференцію ООН щодо кліматичних змін, Cop26, у Глазґо від 31 жовтня по 12 листопада, з огляду на яку у Ватикані та Римі 4 жовтня відбуватиметься зустріч «Віра і наука: прямуючи до Cop26».

Великі саміти ООН, додає виконавчий директор Руху, мають на меті зібрати разом людський рід, аби «чинити невідкладні дії перед обличчям цих великих криз: вчені кажуть, що вони стають нагальнішими з року в рік. Є багато ознак: пожежі на Сардинії, рекордна спека та пожежі в Канаді, посуха на Мадагаскарі, ще сильніше волання землі та вбогих. Отож, існує потреба в діях». «Наш рух, – додає він, – допомагає анімувати одну особливу ініціативу: “Здорова планета – Здорові люди”. Це петиція понад 200 католицьких організацій із закликом до учасників самітів ООН: це буде нашим пріоритетом протягом найближчих місяців, особливо, під час Пори створіння, що розпочинається 1 вересня. Ми закликаємо підвищити рівень амбітних планів під час двох зустрічей: зокрема, в рамках Cop26 говориться про досягнення до 2050 року нульових викидів парникових газів на глобальному рівні. Але ми знаємо, що багатші країни, на яких лежить вікова відповідальність за викиди, мають можливості здійснити цей перехід вже до 2035-2040 року», – пояснює Інсуа.

Підтримка з боку Папи

З боку Святішого Отця Рух отримав схвалення та заохочення прямувати далі в своїх стараннях. «Ми написали листа до Папи, інформуючи про процес розпізнавання, просячи його поділитися своїми думками та дати своє благословення на зміну назви. Папа написав нам листа у відповідь, – розповідає виконавчий директор, – і він надійшов до нас у навечір’я П’ятидесятниці, що було промовистим знаком. Беручи до уваги те, що цей процес був позначений атмосферою синодальної молитви, просячи світла Святого Духа, лист від Папи, що надійшов у свято П’ятидесятниці, став додатковою мотивацією. Звертаючись до Руху, він подякував нам “за місію пропагування цілісної екології та за допомогу”, надавану “Церкві в світі”». Це, за словами Томаса Інсуа, є ще однією спонукою «жити енциклікою , яка не повинна залишатися документом на письмі, що зберігається в бібліотеці, але повинна бути живим документом».