Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Папа: Бог дає нам те, чого потребуємо, але в Свій божественний спосіб
12:01 Четвер 0 347
1-04-2021, 12:01

Папа: Бог дає нам те, чого потребуємо, але в Свій божественний спосіб

Хрест постійно присутній у звіщенні Доброї Новини, є його інтегральною частиною ще навіть до початку проповідування. Збагнути та засвоїти цей факт, не обурюючись ним і наслідуючи Ісуса заохотив священиків Папа у день складення Богові подяки за дар священства.
Про це повідомляє Vatican News.

«Година радісного звіщення та година переслідувань і хреста крокують пліч-о-пліч», – про це Єпископ Риму Папа Франциск нагадав священикам своєї дієцезії, разом з якими у Великий Четвер, 1 квітня 2021 року, вранці, відслужив у базиліці Святого Петра у Ватикані Святу Месу Мира, яка є особливим моментом єднання пре і єпископа, складаючи подяку за дар священства.
 
Зародок насильства

Зупинившись на розповіді євангеліста Луки про те, як Ісус навчав у синагозі в Назареті, де захоплення Ним та словами благодаті з Його уст швидко перемінилися в гнів, проповідник звернув увагу на те, що одне речення, яке хтось пробурмотав, швидко поширилося: «Чи ж не є він сином Йосифа?». За його словами, це неоднозначні слова, адже хтось може вживати їх, аби висловити радість і захоплення тим, що хтось настільки простого походження промовляє з таким авторитетом, але хтось вживатиме їх у зневажливому сенсі, мовляв, що отой собі думає.

«Формально могло б здаватися, що існує можливість вибору, але коли поглянемо на наслідки в цьому конкретному випадку, то ці слова містили зародок насильства, яке вибухнуло проти Ісуса», – зауважив Святіший Отець, додавши, що йдеться про фразу, яка веде до рішучої дії, коли хтось каже: «Цього вже занадто», а тому атакує іншого або ж забирається геть.
 
Отрута «самоспасіння»

Ісус же, Який, іноді, промовчав, або ж відпливав на інший берег, цього разу не відмовився від коментаря, викриваючи «лукаву логіку», що приховувалася під простенькою, на перший погляд, фразою його земляків. «Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині». «Спаси себе самого». Саме в цьому, за словами Святішого Отця, «полягає отрута». Й ці слова переслідуватимуть Ісуса аж до хреста.

«Господь, як завжди, – зауважив Папа, – не вступає в діалог з лукавим духом, але відповідає лише Святим Письмом. Також і пророки Ілля та Єлисей не були прийнятими своїми співгромадянами, що, натомість, зробити фінікійська вдова та прокажений сирієць: двоє чужинців, двоє визнавців іншої релігії».

Година, що не прийшла, та завжди існує

Як підкреслив проповідник, Ісусове слово спроможне вивести на яв те, що людина носить у своєму серці, й це, зазвичай, мішанина зерна та куколю. Й це викликає «духовну боротьбу». Стоїмо перед необхідністю розпізнавання та прийняття рішення, й у цьому випадку Його слово не було прийняте, а гнів спонукав натовп скинути Ісуса зі скелі. Але, як зазначає євангелист, «ще не прийшла година», а тому Він, пройшовши повз них, пішов далі…

«Не настала година, але та швидкість, з якою розпалилися шаленство та озвіріле заповзяття, спроможні убити Господа в цій хвилині, показують нам, що година завжди існує. Саме це хочу розділити сьогодні з вами, дорогі священики: година радісного звіщення та година переслідування й хреста крокують пліч-о-пліч», – сказав Єпископ Риму, підкреслюючи, що звіщення Євангелія завжди поєднане з конкретним хрестом, бо «лагідне світло» Божого слова породжує ясність у готових серцях та замішання в тих, які такими не є, що ми постійно бачимо в Євангелії.
 
Хрест не залежить від обставин

Що ж можна почерпнути для свого священичого життя, споглядаючи оту передчасну присутність хреста, тобто, нерозуміння, відкинення й переслідування вже на початку євангельського проповідування? За словами Папи, хрест присутній в житті Ісуса ще перед Його народженням. Він присутній вже у тривозі Марії, в неспокої Йосифа, в переслідуванні Ірода. Ця дійсність допомагає нам зрозуміти, що «хрест не є пізнішим, принагідним фактором, породженим кон’юнктурою», хрест «не залежить від обставин».

«Чому Господь обійняв хрест в усій його цілості? Чому Ісус прийняв цілі страсті? Він прийняв зраду та покинення друзями вже від тайної вечері, прийняв незаконне ув’язнення, прискорений процес, непропорційний вирок, безпричинне озлоблення ляпасів і незаслужених плювків… Якщо обставити визначали би спасенну могутність хреста, Господь не мусів би все приймати. Однак, коли прийшла Його година, Він прийняв увесь хрест. Бо в хресті не існує двозначності», – сказав Папа.

Протиотрута від яду лукавого

Другим аспектом, на який звернув увагу Наступник святого Петра, є існування дечого у хресті, що є «інтегральною частиною нашого людського стану», але також чогось, що не належить до нашої крихкості, але є наслідком «укусу змія», що бачивши невинного розіп’ятого, жалить його і пробує отруїти та дискредитувати все його діло. «Це отрута лукавого, що не перестає наполягати: спаси себе самого», – мовив Папа, підкреслюючи, що саме при цьому «жорстокому та болючому укусі» виявляється Божий тріумф. Як писав святий Максим Ісповідник, диявол увіп’явшись у Христове тіло, не отруїв його, зустрівши безмірну покору та слухняність волі Отця, але заковтнув Господнє Тіло, яке стало для нього отрутою, а для нас – протиотрутою, що нейтралізує силу лукавого.

Ті, що не відступають

Проповідник заохотив просити в Господа благодаті, аби «почерпнути користь з цих повчань». Так, у звіщенні Євангелія присутній хрест, але це «хрест, який спасає». Умиротворений Ісусовою Кров’ю, це хрест перемоги, «який долає зло й визволяє від лукавого». Тож прийняти його, як Ісус, ще перед тим, як вирушити на проповідь, допомагає нам «чинити розпізнавання та відкидати отруту обурення, якою диявол старається отруїти нас, коли в наше життя неочікувано приходить хрест».

«Та ми не з тих, що відступають», – писав автор Послання до Євреїв. «Ми не обурюємося, бо не обурювався Ісус, бачивши, що Його радісна новина спасіння убогим не звучала безперешкодно, але серед криків і погроз тих, які не хотіли чути Його слова, або ж хотіли применшити їх до легалізму, моралізму, клерикалізму. Ми не обурюємося, як не обурювався Ісус, мусівши оздоровляти хворих і звільняти полонених серед дискусій і моралістських, легалістських, клерикальних контроверсій, які викликав щоразу, коли чинив добро. Ми не обурюємося, як не обурювався Ісус, мусівши повертати зір сліпим серед людей, які заплющували очі, щоб не бачити, або відверталися в інший бік. Ми не обурюємося, як Ісус не обурювався тим фактом, що Його проповідування року Господньої благодаті, року, що є цілою історією, викликало прилюдне обурення в тому, що сьогодні потрапило би заледве на третю сторінку провінційної газети. І не обурюємося тим, що звіщення Євангелія не здобуває ефективність від наших красномовних слів, але від сили хреста», – заохотив Святіший Отець священиків, додавши: «Від того, як ми приймаємо хрест, звіщаючи Євангеліє ділами, а якщо потрібно, то й словами, виявляються дві речі: що страждання, викликані Євангелієм, не є нашими, але “стражданнями Христа в нас”» (2 Кор 1,5), і що ми “не звіщаємо себе самих, але Ісуса Христа Господа”, ми ж є “слугами ради Ісуса”(2 Кор 4,5)».
 
Бог завжди вислуховує

Папа Франциск завершив проповідь особистим свідченням, розповівши про те, як одного разу, переживаючи темний період свого життя, він просив у Господа визволення із «важкої ситуації». Тоді йому випало проповідувати духовні вправи у спільноті черниць, наприкінці яких прийшов час на сповідь. Коли прийшла одна літня сестра, він відчув потребу попросити її: «Сестро, за покуту помоліться за мене, бо потребую благодаті. Якщо Ви проситимете Господа, Він напевно дасть її мені». Вона трохи почекала в мовчанні, а тоді сказала: «Без сумніву, Господь дасть Вам благодать, але не помиляйтеся: Він дасть у Свій божий спосіб».

«Це принесло мені велику користь: чути, що Господь завжди дає нам те, про що просимо, але чинить це у Свій божий спосіб. Цей спосіб включає хрест. Не задля мазохізму, але з любові, з любові до кінця», – сказав Папа.

Відновлення обітниць і посвячення єлею

Після короткої призадуми відбулося відновлення священичих обітниць, що завершилося молитвою літургійного збору за всіх священиків.

Далі відбувся обряд посвячення священних єлеїв, які використовуються при уділенні святих таїнств: єлею катехуменів, що вживається при Хрещенні, єлею хворих, що використовується для таїнства Єлеопомазання, та мира, що вживається при уділенні таїнств Конфірмації та Священства.
Новини з Ватикану 10:00 П'ятниця 0 142 Сьогодні Бенедиктові XVI виповнюється 94 роки життя Після служіння як богослова, викладача, єпископа, очільника дикастерії та Папи, сьогодні Бенедикт XVI здійснює не менш важливе духовне служіння, нагадуючи те, що суттю віри є зустріч з Богом та Його безмежною любов’ю.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.