2000 року Папа Йоан Павло ІІ канонізував 120 китайських мучеників. Вони, хоча й віддали життя за віру в різний час, становлять єдину когорту християнізації Китаю. Це єпископи, священики й вірні різного віку.
У цій спільноті окреме місце має святий Франциск Фернанд де Капільяс (1607–1648). Про його дитинство відомо тільки те, що народився він у місцевості Бакерін-де-Кампос (Іспанія). У 17 років вступив в Орден Проповідників у Вальядоліді, а 1632 року отримав свячення в Манілі. Через 9 років служіння був посланий у Формозу (Тайвань), а ще через рік, натхнений прикладом святого Франциска Ксаверія, розпочав місію в Фуцзяні.Франциск доклався до значного поширення віри серед китайців і спромігся сформувати спільноту світських домініканців. Це був час, коли Китай воював із маньчжурами; Франциска спіймали, коли він ішов до хворого, і звинуватили у шпигунстві. Дізнавшись, що він – вірний Христа, запонували відректися від християнства й свободу. Франциск відмовився, тож його намагались примусити тортурами. Пробувши у в’язниці два місяці, протягом яких не втомлювався євангелізувати всіх навколо, ченець був страчений.
Святого Франциска Капільяса вважають першим місіонером-мучеником Китаю. Згадують його також 9 липня, серед 120 китайських мучеників.
Зображають святого в домініканському вбранні, інколи під час уділення таїнств. Атрибути – меч, мушля, пальмова гілка.
Уклала Юлія Бойко