Останні пів року життя мами єпископа Віталія Кривицького були позначені важкою хворобою та стражданнями. До дому Отця пані Людмила перейшла у свято Святого Сімейства.
Священик, який відвідував її останнім часом, розповідав, що вона забула навіть всі молитви, які до цього дуже добре знала. «Це були перші її Різдвяні свята, коли вона не прийшла до храму. Дякую тим, хто молився за неї, коли вона вже не могла молитись. Тим, хто товаришував їй у цей важкий час, підтримував молитвою та добрим словом», - звернувся до присутніх єпископ Віталій.Проповідь виголосив єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Одесько-Сімферопольський. Він підкреслив, що бути матір'ю священика, єпископа - це великий дар. Те, що мати має найдорожче, її дитина, присвячується Богу. Про це також йшла мова в сьогоднішній Євангелії. Проповідник підкреслив, що смуток, пов'язаний зі смертю наших близьких більше спрямований на нас самих, бо нам когось тепер бракує, натомість наші померлі переступають поріг вічного щастя. Не дарма дні смерті святих ми називаємо днями народження для Неба.
Крім того, вказуючи на приклад Діви Марії, єпископ Станіслав підкреслив, що материнство завжди пов'язане з болем, і не лише фізичним. Від матерів вчимося терпеливості до дітей та неймовірної терпеливості у стражданнях, які вони часто переносять за своїх дітей.
«Хочемо сьогодні дякувати за все, що святої пам'яті Людмила зробила для Церкви. Ми всі брати і сестри у Христі, і можемо сказати, що це також наша мама», - підкреслив єпископ Станіслав.
Єпископ Віталій подякував всім за підтримку та молитву, звершену чи пожертвувану Євхаристію в намірі його померлої мами.
Обряд похорону завершився на Західному кладовищі Одеси. Там також похований батько єпископа Франц Кривицький (+2017).