Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Духовне Святе Причастя. Коментар Голови Комісії у справах Літургії РКЦ
17:55 Вівторок 0 350
6-10-2020, 17:55

Духовне Святе Причастя. Коментар Голови Комісії у справах Літургії РКЦ

Єпископ Яцек Пиль ОМІ, який очолює Комісію у справах Літургії при Конференції єпископату Римсько-Католицької Церкви в Україні розповідає про практику Духовного Святого Причастя.
Святе Причастя можна приймати в Таїнстві, тобто під видами Хліба і Вина під час Євхаристії, а також духовним чином.

Практику Духовного Святого Причастя радили святі, згадували про нього й понтифіки Йоан Павло ІІ і Бенедикт XVI. Папа Йоан Павло ІІ пригадує заохочення св. Терези від Ісуса: «Коли не приймаєте Причастя і не берете участь у Святій Месі, найбільш корисною є практика Духовного Причастя (...) Завдяки їй ви будете щедро відзначені любов’ю нашого Господа».

Що таке Духовне Святе Причастя?

Це, насамперед, визнання віри в реальну присутність Ісуса в Євхаристії, це акт любові до Ісуса в Євхаристії і глибоке прагнення, аби Ісус забажав прийти і перемінити життя та історію конкретної людини. Духовне Святе Причастя, як і сакраментальне, може мати ті ж самі наслідки, тобто поглибити зв’язок з Ісусом і допомогти у боротьбі зі спокусами, бути більш вразливими на потреби інших. Кардинал Ратцінгер писав у своїй книзі «Сіль землі»: «Духовне Причастя пов’язане зі стражданням через те, що ми не приступаємо до Господнього Столу. Але водночас сум, прагнення відкривають місце для дії Бога, який приходить потішити, освітити, зміцнити і винагородити».

Хто може прийняти Духовне Причастя?

Конгрегація Доктрини Віри у документі від 1983 р. згадує, що християнин може отримати плоди таїнства за посередництвом прагнення Євхаристії. Особливо, коли мова йде про переслідуваних християн та коли немає священика. Але також Духовне Причастя радять усім, хто не може брати участь у Святій Месі, наприклад хворим, ув’язненим, тим, хто не може дістатись до храму.

Як приймати Духовне Причастя?

Перший крок – це збудити прагнення прийняти Духовне Причастя. Не йдеться про те, аби згенерувати в собі якісь полум’яні почуття або великі емоції, а про акт віри та волі. Іноді почуття з’являються і не варто їх відкидати, а тільки прийняти як певний факт, але вони не мусять з’являтись. Другий крок – це саме прийняття такого Духовного Причастя.

Відповідним моментом є Свята Меса, яка транслюється за допомогою засобів масової інформації. Цей акт належить вчинити під час Причастя, що відбувається в храмі. Цій події можна надати форму особистої літургії. Тоді належить пробудити акт жалю (завершений «загальною сповіддю» або «Господи, помилуй»); прочитати уривок із Євангелія (з цього дня); помолитись Господньою молитвою; промовити «Агнче Божий...» і запросити Ісуса до свого серця. Але воно може мати просту форму короткої молитви, особливо, коли хочемо з’єднатись зі Спасителем у несприятливих обставинах. Наприклад: «Вірю, Ісусе, що Ти реально присутній у Євхаристії. Люблю Тебе! Жалію за гріхи, якими Тебе образив. Прийди до мого серця, віддаюсь цілковито Тобі! Не дозволь мені ніколи від Тебе віддалитись!» Або: «О мій Ісусе, вірю, що Ти реально присутній у Пресвятому Таїнстві. Люблю Тебе понад усе і прагну, аби Ти був у моїй душі». Однак варто подбати, аби це відбувалось у зосередженні та спокої. Аби виявити пошану до того, що відбувається. Не буде перебільшенням, якщо особа, що приймає Духовне Святе Причастя, стане на коліна (якщо це дозволяє стан здоров’я), аби також тілом підкреслити важливість події.

Нижче подаємо молитви, які можна використати під час Духовного Святого Причастя (молитовник "Щоденно з Богом", вид.3, стор. 142): 

Ісусе, Ти присутній у моїй душі. Прошу, не дозволь, щоб гріх віддалив мене від Тебе. Ісусе, моє найбільше добро, моя найсолодша любове, торкнися мого серця і розпали його, щоб воно завжди палало любов’ю до Тебе. Амінь.

Або:

Мій Ісусе! Вірю, що Ти присутній у Пресвятому Таїнстві! Люблю Тебе над усе, і моя душа тужить за Тобою. Не можу зараз Тебе прийняти в Євхаристії, тому хоча б духовно прийди до мого серця! Запрошую Тебе, відчиняю навстіж двері мого серця, згадуючи Твої слова: «Ось стою під дверима і стукаю. Якщо хто почує Мій голос і відчинить двері, Я ввійду до нього і буду вечеряти з ним і він зі Мною» (Одкр 3, 20). Я весь єднаюся з Тобою. Ісусе, моє найвище Добро й моя солодка Любове! Торкнись мого серця і запали його, щоб воно завжди палало любов’ю до Тебе. Амінь.

Або:

О Ісусе, наш Спасителю, наша любове, наше прагнення, Бог від Бога, будь зі мною! До Тебе звертаюсь я з глибини серця. Благаю Тебе увійти до душі моєї! Відвідай її і приготуй за благоволінням своїм! Очисти її від усіх плям і вад, бо пречистому мешканцю личить бездоганна оселя. Освяти мене, як храм Твій, що Ти спорудив. Очисти цей храм від усякого гріха. Наповни його Твоєю благодаттю і утримай її в ньому, щоб я завжди і всюди був храмом, гідним Твого перебування. Увійди, Пастирю предобрий, у душу мою! Дай мені скуштувати солодкість трапези Твоєї! Амінь.

Зображення: catholiccompany


Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий