Гелена Ковальська (1905–1938) народилася в багатодітній вбогій родині в польському селі Глоговець.
У сім років уперше відчула потяг до чернечого життя. 1914 року приступила до Першого Причастя, а через два роки розпочала навчання в школі. Після третього класу, хоча була здібна до знань, мусила поступитися місцем молодшим дітям і піти на роботу, аби допомогти родині. Працювала в різних місцях, виконуючи домашню роботу й подекуди доглядаючи за дітьми.Чернече покликання Фаустини двічі наштовхнулося на спротив батьків. 1924 року під час танцювального вечора свята побачила стражденого Ісуса, Який наказав їй піти в монастир. Без згоди батьків попрямувала до Варшави, однак мусила рік працювати, аби внести за себе матеріальний завдаток. 1925 року вступила у Згромадження Сестер Матері Божої Милосердя, а наступного разом із габітом прийняла ім’я Марія Фаустина.
Роки новіціату були повні духовних страждань і випробувань. Фаустина мешкала в монастирях у Вільнюсі, Плоцьку, Варшаві, а найбільше в Кракові. Була обдарована багатьма духовними дарами: глибокого споглядання, духовних заручин з Ісусом, білокації, пророкування, стигматами. Її побожність підтримувалась горливість новіціанток, вона піклувалася про вбогих і хворих, а передовсім стала апостолкою Божого милосердя. Глибоке духовне життя Господь підтримав об’явленнями й видіннями, які Фаустина за словом Ісуса й духівника записувала в щоденник. Від Ісуса вона отримала завдання поширити вшанування Божого милосердя через молитви, ікону та свято. Об’явлення Ісуса принесло Фаустині глузування з боку сестер й заборони від церковної влади.
Виконавши своє завдання на землі, через слабке здоров’я відійшла у вічність у 33 роки. Залишила по собі щоденник. Канонізована 2000 року.
Зображають святу в шатах згромадження, часто поруч з іконою Ісуса Милосердного. Атрибути – щоденник, ікона Ісуса Милосердного.