Covid-19: економіст та активістка руху за мир про інше майбутнє після пандемії

Про це пише Vatican News.

«Спільна біда», така як пандемія, спонукає відкривати «спільне добро» – цінність, що передбачає солідарність, взаємодопомогу, потребу у спільноті. Ці цінності виходять поза рамки логіки ринку в «крихкий», безпрецедентний для новітньої історії час. Папа Франциск присвятив окремий цикл катехиз темі відродження після пандемії, але ще в березні цього року він попросив Дикастерію сприяння цілісному людському розвитку створити комісію експертів, яка б досліджувала соціально-економічні та культурні проблеми майбутнього та пропонувала вказівки щодо їх вирішення.

Двоє з цих експертів – економіст Луїджіно Бруні та представниця міжнародного католицького руху за мир «Pax Christi International» Марі Денніс діляться своїми думками про роль Церкви та релігій у відновленні після Covid-19.

Принцип запобігання, спільні блага й увага до найбільш уразливих

Відповідаючи на запитання про те, на що вони найбільше звернули увагу під час досвіду праці в цій комісії, Луїджіно Бруні вказав на важливість принципу запобігання і спільних благ. В теперішньому світі принцип запобігання, за його словами, стає справжньою одержимістю на індивідуальному рівні (подумати тільки про кількість страхових компаній), але його повністю ігнорують на колективному рівні, і це вчиняє суспільство ХХІ століття надзвичайно уразливим. Саме тому держави суспільного добробуту (англ. welfare state) виявилися набагато сильнішими від тих, якими повністю керує ринок.

Стосовно спільних благ, як підкреслив економіст, пандемія показала, що охорона здоров’я, освіта, безпека та інші спільні блага потребують управління з боку спільноти і не можуть бути залишеними на поталу ринкових стосунків.

Марі Денніс, зі свого боку, зазначила, що через Комісію Covid-19 Папа Франциск привертає увагу всього світу до впливу пандемії на найбільш уразливих і марґіналізованих. Різностороннє спрямування діяльності комісії свідчить також про серйозність її намірів досліджувати глибокі причини кризи, яку ми переживаємо, аби накреслювати краще майбутнє.

Роль Церкви у відродженні

Ділячись думками про роль Церкви у процесі відродження після пандемії, активістка «Pax Christi International» вказала на надзвичайну здатність Католицької Церкви об’єднувати людей. Останніми роками Ватикан організував різні конференції та заходи на такі важливі для всього світу теми, як ядерне роззброєння, видобуток корисних копалин, мігранти і біженці, безпека в мережі, боротьба з насиллям, мир та ін.

Луїджіно Бруні підкреслив, що Католицька Церква – це одна з небагатьох інституцій, що виступає гарантом і хранителем спільних глобальних благ.

«Не маючи приватних інтересів, – додав він, – Церква може дбати про інтереси всіх. Саме тому сьогодні до неї прислухаються, і тому вона несе відповідальність на міжнародному рівні».

Особистий досвід пандемії

Експерти Ватиканської Комісії Covid-19 поділилися також власним досвідом переживання пандемії. «Не маючи можливості особисто зустрічатися з людьми в ці місяці, я зрозумів цінність приязних обіймів і зустрічей» – зізнався італійський економіст Бруні. Він додав також, що для прийняття спільних важливих рішень не вистачає нарад в онлайн-режимі, а потрібна фізична присутність.

«Досвід пандемії допоміг мені зрозуміти уразливість життя, центральність стосунків та важливість спільноти, – поділилася Марі Денніс. – Covid-19 виявляє глибоку несправедливість та насильство, які вчиняють одних людей, спільнот та націй набагато вразливішими, ніж інших».

Інвестувати у виховання й освіту – інвестувати в майбутнє

Велику увагу члени Ватиканської Комісії Covid-19 приділяють вихованню та освіті, бо, як зауважив Луїджіно Бруні, це «колективна інвестиція з найвищим відсотком суспільної вигоди». Марі Денніс додала, що здоров’я сімей та місцевих спільнот, людська солідарність, мир у світі та виживання планети залежатимуть від нашої здатності та бажання інвестувати в освіту, що ґрунтується на любові й виливається в здатність думати критично й креативно.

Саме тому, як підкреслив економіст Бруні, освіта для дітей і підлітків повинна бути визнана на міжнародному рівні спільним глобальним благом. І в такому випадку багатші країни повинні будуть допомагати біднішим втілювати право на освіту. Активістка Марі Деніс додала, що нерівність у доступі до освіти стала особливо очевидною в час пандемії, коли 1,6 мільярдів залишилися вдома внаслідок закриття шкіл, а 500 мільйонів дітей не мали доступу до віртуального навчання, тим часом, як світ інвестував мільярди в озброєння.
«Справжню безпеку, в межах якої може процвітати все світове співтовариство, – додала вона, – можна побудувати лише спираючись на серйозний намір відповісти на основні потреби людини, до яких входить освіта».

Роль Церкви у вихованні до діалогу

Врешті, експерти Ватиканської Комісії Covid-19 вказали на велику роль Церкви, а зокрема, католицьких шкіл у вихованні до діалогу між сторонами конфліктів. Марі Денніс вказала на приклад сестер-домініканок з Іраку, які приймають у своїй школі як дітей християн, так і мусульман. Вона також розповіла, що в рамках одного з проектів організації «Pax Christi International» учні католицької школи «Miriam», що у філіппінському місті Давао, налагодили довготривалі взаємостосунки з мусульманськими учнями і співпрацюють задля того, аби покласти край багаторічному конфлікту в країні.