"Жертвоприношення Ісаака" очима Караваджо і Рембрандта

Достатньо всього лише однієї деталі - ножа, аби виявити відмінності та схожості у двох шедеврах історії мистецтва: у "Жертвоприношенні Ісаака" Караваджо (він написав дві версії цього сюжету, у 1598 і у 1603 рр.) і у "Жертвоприношенні Ісаака" Рембрандта (1635 р.).Геніальний італійський майстер зображує Авраама який міцно тримає в руці ніж, яким він збирається перерізати горло своєму єдиному та довгоочікуваному сину, аби довести свою непохитну віру в Бога. Поява ангела, що втрутився, аби його зупинити, зненацька і неочікувано, не вплинула на Авраама, він тримає ніж так само міцно.На картині Рембрандта, також зацікавленого цим біблійним сюжетом, через втручання ангела ніж випадає з правої руки Авраама, і ми бачимо ніби він повис над землею. Але ключовим елементом у картині голандського генія являється ліва рука Авраама, який грубо тримає голову свого сина, щоби оголити його горло, написане світлим тоном, близьким до білого.
Ця рука виглядає трохи більше звичайної, здається більше скульптурною, ніж намальованою, і одразу притягує погляд глядача: вона повністю закриває обличчя Ісаака, щоби краще показати горло юнака, - у той час як у Караваджо ми чітко бачимо обличчя Ісаака, що перемінене болем і страхом. У двох картинах Караваджо, присвячених цій темі, домінує стилістична особливість к'яроскуро: саме завдяки ній, особливо у картині 1603 р., домінує світло, яке ніби виходить з тіла жертви.
І Караваджо, і Рембрандт фокусують свою особливу увагу на руках ангела, від якого залежить хід всієї цієї історії. Переплетення, що виникло,  складне і водночас ніби впорядковуюче простір: права рука ангела стримує Авраама, ліва - вказує на певну віддалену точку, куди повинен дивитись Авраам. У картині Караваджо виділяється контраст між суворим лицем Авраама і лицем ангела, дуже людяним та смиренним. Ця смиренність ще більш посилена рішучим жестом ангела, що скерований на те, щоби зупинити руку "вбивці".Габріеле НіколоПереклад КМЦ за Vatican News