Адвент зі св. Терезою. Засмакувати Боже Слово

Вирушити разом зі св. Терезою від Ісуса (1515-1582) на адвентову дорогу це нагода, аби знову розсмакувати Слова Ісуса. Вислів «розсмакувати» використовую тут не випадково. У своєму коментарі до Пісні Пісень свята порівнює Христа з «урожайним деревом». Заохочує нас сісти у Його затінку і споживати плоди, тобто слова, які Господь залишив нам у Євангелії:

«О душі, віддані внутрішній молитві, спробуйте смак, прихований у кожному з тих слів! Подивіться, як різноманітно можемо представляти Господа у роздумах, яку різноманітну брати з Нього поживу! Істинно Він - манна, що містить в собі всілякий смак, якого прагне той, хто її споживає» (Пісня Пісень 5,2)

У найближчі тижні на сторінці Католицького Медіа-Центру знайдемо вибрані тексти св. Терези від Ісуса як коментар до Євангелія з дня на період Адвенту. Це найбільша іспанська свята була містичкою, глибоко закоріненою у щоденному житті. Тому її спосіб інтерпретації та переживання натхненного Слова може стати близьким для сучасних християн, але це не означає, що легким. Ті, хто знайомий із вченням Терези, знають, що вона вимогливий духовний провідник, що її містика завжди веде вглиб, а не на мілину конформізму, що буде наближати до життя, а не злітати у спірітуалізм. Одним словом - цей горіх варто спробувати розколоти!

Вирушаймо до Різдва Христового слідами святої з Авілі. Подбаймо у ці адвентові дні про час та місце для внутрішньої молитви. Хвилини щоденної тиші та роздумів над Божим Словом поведуть нас до нутра нашого серця, аби там, разом із Марією, ми могли адорувати і прославляти Господа, що надходить. А Тереза переконує, що кожного разу манна Слова буде мати «смак, якого прагне той, хто її споживає». І Слово стане тілом! Мараната! Прийди, Господи Ісусе!

Юзеф Кухарчик OCD


І неділя Адвенту
Пильнувати з радістю, свободою духа і страхом Божим

Мк 13, 33-37: «Пильнуйте, бо не знаєте, коли прийде господар дому: увечері, опівночі, чи як заспіває півень, чи вранці, щоб . Аби прийшовши несподівано, він не застав вас сплячими». коли несподівано прийде, не знайшов вас сплячими»

«О душі, віддані внутрішній молитві,
спробуйте смак, прихований у кожному з тих слів!»

Перш за все на початках треба дбати про те, аби ми ходили перед Богом із радістю та внутрішньою свободою. Бо є такі, хто коли хоч на хвилину забуває пильнувати за собою, вже втрачають всю свою набожність. Добре, без сумніву, жити в страху і недовірі до самого себе, аби через надмірну довіру до себе не наражатись на нагоди, в яких ми звикли ображати Бога. Цей страх дуже потрібний, поки душа непохитно не утвердиться у чесноті. Не багато душ, які б так міцно могли утвердитись, аби при нагодах, які сягають їхніх вроджених схильностей, занедбати належне пильнування себе. Увесь час, поки живемо, добре, хоча б лише заради любові покори, знати і визнавати убогість своєї природи. Але, як я казала, є також різні речі, у яких в моменти більшої внутрішньої немочі нам можна шукати розваги, аби таким чином, відновивши свої сили, впевнено повернутись до молитви. У всьому потрібні міра і розсудливість.

Книга життя 13,1.

Молитва: Господи Ісусе, не хочу багато планувати на найближчі тижні Адвенту. Хочу просто довіритись Твоєму веденню і щодня повторювати: Ісусе, довіряю Тобі.