Урочистість Пресвятого Серця Ісуса

Ще давньохристиянські письменники підкреслювали, що з пробитого Серця Ісуса народилися Церква і Таїнства: хрещення з води, що текла з пробитого боку Христа і Євхаристія з крові Ісуса.

Пізніше, з XIII ст., під впливом великих містиків, таких як св. Бернард, св. Бонавентура, св. Гертруда й інші, починає розвиватися у латинському обряді окреме вшанування Христових Ран. Культ рани Христового боку започаткував дорогу до культу Христового Серця.

У XVII ст. культ Пресвятого Серця Ісуса поширюється всією Церквою. Великим апостолом цього культу стає монахиня сестер-Візиток у монастирі Поре-лє-Моніаль у Франції, св. Маргарита Марія Алякок (1647-1690), канонізована 3 травня 1920 р. У 1673-1675 рр. багато разів об’являвся Ісус Христос, Котрий показував Своє зранене Серце та просив поширювати набожність до Нього. Після цих об’явлень починає розвиватись культ Христового Серця. У 1765 р. Папа Климент XIII дозволив деяким церквам і братствам відзначати свято Христового Серця, а Пій IX у 1856 р. поширив це свято на всю Католицьку Церкву. 25 травня 1899 р. Папа Лев ХІІ посвятив уесь світ Христовому Серцю, а св. Пій V доручив цю посвяту відновлювати щороку.

Серед найпопулярніших форм культу Пресвятого Серця Ісуса, крім самої Урочистості, є богослужіння щодо Серця Ісуса протягом усього червня, Літанія до Серця Ісуса, а також акт віддання Пресвятому Серцю Ісуса.

Також у світі існує багато товариств, що служать Серцю Ісуса. Найвідоміші згромадження  – серцани, серцанки, брати Серця Ісуса, сестри Sacre Coeur та урсулянки Серця Ісуса Конаючого.

Отець Віталій Квапіш

Зображення: wieden1683