Свято врожаю та храмове свято у Нижніх Петрівцях

У суботу 24 жовтня 2020 року відбувся відпуст у парафії Преображення Господнього та Йоана Павла ІІ в Нижніх Петрівцях. Це один із перших костелів України, який отримав покровителя Папу-Поляка. Для нас це важливе свято, адже ми вже другий рік поспіль поєднуємо вшанування нашого покровителя із ще однією подією – подякою Богу за врожай – святом «Дари Осені».

Про це повідомляє Львівська архідієцезія.

Настоятель парафії, отець Петро Дохтич, запросив на цю подію гостей із деканату. На Святій Месі були присутні сестра Галина зі Сторожинця, о. Декан Анатолій Шпак та о. Станіслав Смольчевський із Чернівців, о. Роман Лисак із Давиден та о. Казимир Гавлюк. Очолив святу Месу єпископ Едвард Кава. Під час проповіді він вказав життя та діяльність Святого Йоана Павла ІІ та нагадав наскільки важливою є ця постать для кожного із нас.

Також у Месі брали участь віце-консул Вінницького консуляту зі своєю дружиною та гості з деканату. Після Служби усі вірні пішли в урочистій процесії навколо костелу, яка завершилася посвяченням осінніх дарів, що люди позносили зі своїх городів та садів.

Після духовної, настала друга частина урочистості – більш світська. Ми представили гостям нашу давню традицію, пов’язану із дарами осені, а саме із кукурудзою. Колись люди не мали можливості збиратися разом без приводу. Власне Лупачка (від слова łupić – чистити) і була цим приводом, коли сходилося все село, щоб допомогти сусідові при роботі, а при тому ще розповісти всі актуальні новини, поспівати пісні, потанцювати, попити та поїсти смаколики, які мали бути приготовані господарями, як вдячність за допомогу. Наші парафіяни підготували коротку інсценізацію цієї події – діти танцювали, дорослі представляли звичаї, пов’язані з лупачкою, співали традиційні польські пісні. Господарі пригощали усіх ласощами. Щоб гості ще більше змогли поринути в атмосферу тих часів, дарів осені - парафіяни підготували декорації з овочів, фруктів, квітів та грибів. А доповнювала усю цю атмосферу жива музика.

Праця є даром від Бога. Вона є такою ж потребою людини, як їжа, краса, дружба, молитва. І якщо люди запрошують у цю працю Бога – ніколи про це не шкодують. Наші предки це розуміли, починали і закінчували кожну справу знаком хреста. Вчили цього нас. І напевно завдяки їм, їхній набожності, працелюбності ми маємо таку прекрасну святиню, такого величного покровителя як Йоанна Павла ІІ, а головне віру в те, що Бог є в кожному моменті нашого життя.

Фото: Едуард Ваврич
Текст: Аліна Дрощак