Реколекції з батьками святої Терези від Дитяти Ісуса

Темами попередніх реколекцій були «Мала дорога у житті святої Терези: прямування до святості», «Зустріч біля криниці» тощо. А 13-15 жовтня 2017 року відбулася зустріч під назвою «Святий чоловік з неба не падає: зі святими Зелі та Луї Мартенами – батьками святої Терези від Дитяти Ісуса».
– Реколекції ми проводимо, щоб допомогти дівчаткам щасливо прожити земне життя разом із Богом, – розповідає сестра Антоніна Пухальська СST. – Хочемо, щоб вони навчилися правильно робити важливі вибори та нести за них відповідальність. Тому до реколекцій старанно готуються усі сестри, а ще до нас долучаються отці-кармеліти.
Цього разу в гостинному домі терезіянок зібралося «лише» 15 дівчаток віком понад 15 років з Луцька,  Бердичева та його околиць (на попередніх реколекціях їх було понад два десятки). Для більшості з них участь у таких зустрічах теж стала доброю традицією, лише три дівчини були цього разу «новіціантками». 
Розпочалися реколекції у п’ятницю Фатімським Богослужінням і молитвою в Національному санктуарії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Бердичеві. А потім домівкою для дівчаток став будинок терезіянок на вулиці Козацькій.
Програма зустрічей була дуже насичена: Меси, зокрема Служба Божа в домі сестер, яку очолив отець Григорій Расолленко, перегляд фільму «Вогнетривкі» (про відновлення родинних стосунків, роль чоловіка й жінки в сім'ї), майстер-клас із виготовлення Розарію з завданням молитися на ньому за розпізнання свого життєвого покликання, веселий вечір з іграми та розвагами.
Для учасниць сестри підготували  дві конференції. На першій відбулося знайомство з життям батьків святої Терези від Дитяти Ісуса – святих Зелі та Луї Мартенів. Девізом цієї зустрічі стали слова отця-кармеліта Антоніо Сангаллі: «Луї, Зелі та їхня дочка Тереза від Дитяти Ісуса – це Божий дар для нашого часу. Вони – коштовні живі камені, вирізьблені Святим Духом як частина духовного й матеріального багатства Церкви, Містичного Тіла Христа».
Велике щастя й заслуга перед Господом – стати батьками святої, а Зелі та Луї не тільки виплекали для Господа святу Терезу від Дитяти Ісуса, Учительку Церкви, а й самі стали святими.
Майбутні батьки святої Терезки в молодості й самі мріяли про чернече життя. Луї хотів вступити до ордену братів великого святого Бернарда, а Зелі – присвятити себе служінню хворим. І навіть коли вони стали подружжям, то вирішили жити чернечим життям, не вступаючи у статеві стосунки. Лише пояснення душпастиря схилило їх змінити цей намір. У них народилося дев’ятеро дітей. Четверо, на жаль, померли, а п’ятеро пішли до монастирів, майже всі до кармелітських. Наймолодша  ж дочка стала святою.
З фінансової точки зору Мартени були достатньо заможною родиною. Луї працював годинникарем. Зелі довгий час не знала, чим заробляти на життя, тому багато молилась і завдяки молитві зрозуміла, що може виготовляти мережива. Вона заснувала заклад із плетення мережив, яким і керувала. Але Мартени перш за все піклувалися про духовне виховання дітей, були надзвичайно щедрі та не переймалися про матеріальні блага. Для них потреби своїх дітей і бідняків завжди були на першому місці.
Тереза перейняла від батьків молитву, яка має супроводжувати людину в щоденному житті, та велику довіру до Бога. У сім'ї вона відкрила найважливіші цінності та принципи, за які схопилась і яких трималася своїм малим вразливим серцем: любов до Бога і любов до ближнього.
Друга конференція була присвячена розпізнанню різниці між чоловіком і жінкою. Сестри наголошували, що жінка покликана вносити у світ любов, оберігати цінність життя. Ця любов має особливе значення в нашому світі, де ми переживаємо кризу стосунків, коли темп життя такий високий, що термінове заступає людям важливе. Великим завданням жінки є турбота про життя – не лише в біологічному сенсі, а й у духовному. Особливий дар для жінки – її участь у творчій любові Бога через можливість носити в собі життя й народжувати нових дітей, формувати їхню духовність, нести «Бога-в-нас». Там, де з’являється жінка, вона має створити дім у сенсі атмосфери та стосунків. (До речі, саме такий дім мають сестри-терезіянки: тут кожен важливий, його гостинно зустрінуть і обдарують теплом). Підсумком конференції стали своєрідні рекомендації щодо вибору своєї другої половини. У міні-зошиті, які отримали дівчатка, був повчальний малюнок: на лавці на узбережжі моря сидять, обійнявшись, молодята. Над малюнком – напис: «Щасливе подружжя – життя згідно з природою і Божим задумом».
Закінчилися реколекції Службою Божою, молитвою на Розарії та святковим обідом з обговоренням і підсумками.
У когось можуть виникнути запитання: що дають такі реколекції? Навіщо вони потрібні?
На весіллі в Кані відбувся акт милосердя, за допомогою якого Ісус пов’язав нас із Собою. Тут прозвучали слова Марії: «Що лиш скаже вам – робіть» (див. Йн 2, 1-25). Християнське життя – це відповідь на любов Бога, а Церква – Ісусова родина, на яку Він виливає Свою любов. Цю любов Церква зберігає і хоче дарувати кожній людині. Служити Господові означає слухати та впроваджувати у практику Божу волю. Це рекомендація Ісусової Матері і програма життя кожного християнина.
Що дали ці реколекції дівчаткам? Божу любов, яку передавали їм сестри, і програму життя. Для чого вони потрібні? Щоб стати на дорогу до святості. Хто сказав, що це неможливо в наш час?
Ірина Розвадовська (КМЦ)