Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Кіко Аргуельо у Києві. Інтерв’ю з отцем Раймундом Пупковським
12:02 Субота 0 221
25-05-2019, 12:02

Кіко Аргуельо у Києві. Інтерв’ю з отцем Раймундом Пупковським

11 травня 2019 року в м. Києві відбулася нещоденна подія. До столиці на зустріч з тисячами католиків завітав Ініціатор Неокатехумеальної Дороги Кіко Аргуельо. З цієї нагоди отець Роман Лаба спеціально для інтернет-видання “Родина взяв інтерв’ю в отця Раймунда Пупковскього, відповідального за Неокатехуменальну Дорогу в Україні.
Отець Роман: Отче, в багатьох містах України є неокатехуменальні спільноти, однак багато з наших читачів можуть не знати, що це за церковна дійсність. Чи могли б Ви на початку сказати декілька слів про те, чим є Неокатехуменальна Дорога, як вона з’явилася і хто є її ініціатором?
Отець Раймунд: Найкраще визначення такій дійсності як Неокатехуменальна Дорога дав Святіший Отець Іван Павло ІІ, який в Апостольському Листі Ogniqualvolta (30 серпня 1990) написав так: Визнаю, що Неокатехуменальна Дорога є шляхом (itinerarium) католицької формації важливим для суспільства і для сучасної епохи. Ця формація надихається великим скарбом Первісної Церкви, яким був катехуменат. Дорослі особи, перш, ніж увійти в купіль Святого Хрещення, мали явити серйозні знаки свого навернення. Тому до прийняття цього Таїнства готувалися декілька років (3 – 5 років).
Ситуація сучасного світу, зокрема пост-християнської Європи, багато в чому уподібнюється до ситуації античного суспільства, де християни становили меншість серед язичництва. Тому виникла потреба пост-хрестильного катехуменату, тобто такої формації, під час якої доросла особа, охрещена в дитинстві, наново відкриває той дар, який отримала. Сьогодні ми є свідками масової секуляризації в Європі. Країни, які в своїй історії були християнськими (Франція, Іспанія, Італія) втрачають віру. Все більше і більше осіб є неохрещеними, а охрещені дуже часто переживають своє християнство в язичницький спосіб.
Отець Роман: Добре, але як виник Неокатехуменат? З самого слова можемо побачити, що це якась нова форма катехуменату.
Отец РаймундДля того, щоб відновити катехуменат Бог свого часу покликав молодого іспанського художника Кіко Аргуельо. Він був з багатої родини і, маючи 20 років, пережив серйозну екзистенційну кризу. В його родині панував принцип: віра – це віра, а життя – це життя. З ранньої молодості Кіко був далеко від Церкви. З іншого боку його сильно вражала несправедливість та зло у житті невинних людей. Щоденно, ідучи в школу, зустрічав на перехресті біля свого дому сліпого каліку, який в холоді продавав лотерейні квитки. Дивлячись на цього бідного, молодий юнак Кіко, запитував себе: чому я живу в теплому домі і маю що їсти, а цей бідолаха мусить стояти в холоді? Своїм друзям, які були комуністами, він говорив, що їхня боротьба за справедливість є брехливою, оскільки вони не можуть дати відповідь на кривду всіх минулих поколінь. Ці роздуми привели Кіко до філософії Жана-Поля Сартра, який вважав, що життя – це абсурд, а інша людина – пекло. Кіко не знав, для чого він живе, і, щоб втекти від такої глибокої екзистенційної пустки, проводив цілі ночі за грою в шахи. Одночасно він займався живописом, закінчив Академію образотворчого мистецтва в Мадриді і навіть отримав спеціальну державну премію за свою картину, а з цим славу та гроші. Однак це все не давало йому радості, не насичувало його серця. Кіко зрозумів, якщо буде так і далі, то він ризикує закінчити життя самогубством. В якийсь момент його торкнулася філософія Бергсона, який говорив, що інтуїція є формою пізнання вищою від розуму. Це привело його до висновку, що все ж таки глибоко в душі він інтуїтивно не погоджувався, що все – абсурд. З того часу Кіко почав палко молитися і Бог торкнувся його з неймовірною силою, даючи впевненість, що ВІН (БОГ) є і що саме Він є Богом християн. Кіко побіг з цим досвідом до священика, кажучи, що хоче стати християнином. Отець спитав: Ви не охрещені? Кіко відповів: Я охрещенийТоді ви хочете посповідатися? – продовжував священник. Ні — відповів Кіко — Я хочу стати християнином. Священик не знав що відповісти. Тоді молодий артист зрозумів що у Церкві бракує знаряддя, яке з чоловіка, який не має віри, могло б зробити християнина.
Якийсь час після тієї зустрічі жінка, яка працювала в їхньому родинному домі домогосподаркою, попросила його, щоб він вгамував її сп’янілого чоловіка. Ця жінка жила в бараках недалечко в передмісті Мадрида. Її ситуація і ситуація багатьох інших людей, які жили поруч, так вразила молодого художника, що він взяв з собою гітару, Біблію і пішов жити з тими людьми в умовах великої убогості.

Перебуваючи серед найбідніших, Кіко зацікавив тамтешніх мешканців, які попросили говорити їм про Бога. Саме там в нетрях Паломерас Альтас народився досвід, який став початком неокатехуменальних спільнот. З Божого Провидіння Кіко зустрів Кармен Ернандес, доньку успішних підприємців з Кастилії. Кармен хотіла їхати на місію в Болівію, однак досвід Кіко (життя в бараках з найбіднішими) так її вразив, що вона залишилася йому допомагати.

У 1968 році Кіко і Кармен з рекомендаційним листом від архієпископа Мадриду до Кардинала Дель’Аква (Dell’Acqua) – приїхали до Риму на запрошення італійського священика о. Діно Торреджіані. В той час, коли уся Західна Європа і США вирували політичними бунтами, сексуальною революцією і протестами «лівих сил», Кіко проголошував Христа, який не противиться злу і дозволяє, щоб зло інших людей звершилося на ньому. Таким чином з’явилася перша неокатехуменальна спільнота в Римі, звідки Неокатехуменальна Дорога розповсюдилася по всьому світі. В 1970 році Кіко і Кармен зустрілися з о. Маріо Пецці, який в майбутньому став пресвітером “екіпи”.

До цього хочу додати тільки ще одну дуже цікаву деталь, що одночасно з народженням цієї Дороги тривав Другий Ватиканський Собор. На першій сесії цього Собору один із молодих польських єпископів під час своєї промови говорив про потребу віднови інституції катехуменату для дорослих. Це був єпископ Кракова – Кароль Войтила, якого я вже цитував на самому початку)))
Отець Роман: Минулого року Неокатехуменальна Дорога святкувала золотий ювілей – 50 років. Про які плоди можна говорити на сьогоднішній день?
Отець РаймундДуже важко виразити в декількох словах плоди 50 років Дороги. Перш за все це безліч навернень, тисячі людей, які почули слово Благої Вісті і відповіли на це проголошення вірою. Це тисячі врятованих подружь, з’єднаних родин, врятованих життів від самогубства, героїчна відкритість на життя та багаточисленні покликання до пресвітеріату та чернечого життя. Врешті, сьогодні, це близько півтора мільйона братів і сестер, які у своєму житті зазнали великої Божої Любові, любові у вимірі хреста, це 40 тисяч спільнот в 900 дієцезіях в 135 країнах світу, понад 120 дієцезіальних місійних семінарій Redemptoris Mater, сотні родин в місії і місійad gentes. Під час цього урочистого святкування папа Франциск сказав нам: Найдорожчі Браття! Ваша харизма є великим даром Бога для Церкви наших часів. Дякуймо Господу за цих п’ятдесят років! І дивлячись на його батьківську вірність, ніколи не втрачайте надію.
Тому неможливо виразити словами ті чудеса, які Бог вчинив із нами. Можемо лише повторити зі Смиренною із Назарету: Величає душа моя Господа і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моїм.
Отець Роман: Отже, повернімося до події, яка нещодавно відбулася в Києві, до зустрічі з ініціаторами Неокатехуменальної Дороги.
Отець РаймундЦе була справді неймовірна зустріч, яка тривала близько 4 години. Кіко був у товаристві о. Маріо Пецці і Асцен Ромеро. Це міжнародна екіпа, відповідальна за Дорогу у всьому світі. Оскільки Господь покликав до себе Кармен в 2016 році, то її місце в Екіпі зайняла Асценсіон Ромеро. Для неї ця зустріч також була особливою, адже протягом 25 років вона була сестрою в місії в Білорусії, Казахстані та Росії.

Зустріч мала форму Літургії, яку очолив Його Преосвященство Владика Віталій Кривицький SDB, ординарій Київсько-Житомирської дієцезії. Отець Єпископ Віталій має неокатехуменальні спільноти в своїй дієцезії, тому не міг обійти стороною цю подію, за що ми йому вдячні. На зустрічі було також декілька Єпископів латинського і візантійського обрядів.

Отець Роман: Що відчуває Кіко, коли відвідує спільноти по всьому світі. Запитую це особливо в контексті Києва.
Отець Раймунд: Зараз мушу признатися, що цей приїзд Кіко до Києва – це справжнє чудо. За декілька днів до приїзду він не зовсім добре себе почував. Настільки, що ми не знали, чи зможе приїхати. Однак Бог подарував нам цю благодать і зустріч відбулася. Коли Кіко побачив близько 5000 катехуменів з України, Росії, Грузії, Молдови, Білорусії, Казахстану, Литви, Латвії, Польщі, то справді не міг приховати своєї радості. Він був дійсно щасливий.
Коли дивлюсь на нього, то пригадую Святого Павла, який також відвідував ті спільноти, які заснував через проповідування керигми. Апостол Народів приходив до тих спільнот, щоб укріпити їх у вірі, щоб додати відваги не боятися віддавати своє життя для Божого діла. Подібно Кіко прибув до нас, щоб проголосити керигму, проголосити ту любов, яку Отець явив в Ісусі Христі розіп’ятому і Воскреслому! Богу сподобалось спасти всіх людей саме через глупоту проповідування керигми, і тому цей візит є дуже важливим. Деякі Брати були глибоко вражені тим, що могли вперше побачити і почути ініціатора Дороги. Багато осіб побачило, які великі діла може чинити Господь завдяки наверненню однієї людини…
Отець Роман: На цій зустрічі були представники спільнот з колишнього Радянського Союзу. Тобто можна говорити про якийсь особливий акцент цього приїзду?
Отець РаймундЗвичайно. Для мене ця зустріч була горницею, в якій різні народи і язики отримали того самого Духа і дар єдності. Ці країни довгі десятиліття були під тоталітарним режимом. Тому люди багатьох поколінь були дуже спраглі Доброї Новини. Про це декілька слів сказав о. Маріо. Він вперше приїздив до Києва в далекому 1984 році. Тоді він зустрівся з настоятелем парафії Воздвиження Святого Хреста о. Яном Крапаном, де в малій капличці проголошував катехези для кількох осіб. Також о. Маріо побував в Житомирі, де мав зустріч з о. Яном Пурвінським, на той час настоятелем храму св. Софії, а невдовзі першим єпископом Київсько-Житомирської дієцезії.

О. Маріо був зворушений, що Бог дав йому святкувати 50-ту річницю свого священицького рукоположення в Україні саме у 35-турічницю своєї місії в Києві. Це неймовірно повернутися після 35 років до цього міста і побачити тут вже не декількох католиків, а декілька тисяч. Таке діло міг зробити тільки Бог!
Отець Роман: Що Вас зворушило на цій зустрічі? Адже Ви – катехіст відповідальний за Україну. Також в минулому Ви катехізували Польщу, Італію, Коста-Рику, Казахстан та інші країни.
Отець РаймундЗавжди багато особливих моментів на таких зустрічах. Однак особливо зворушує заклик на покликання. Коли Кіко запитав, хто з молодих людей хоче присвятити своє життя Христу, як священик або як сестра-монахиня, то в цей момент до Єпископа по благословення вирушило 120 молодих людей. Після них 40 молодих сімей виразили готовність віддати своє життя на місії там,куди Бог їх пошле. Ісус Христос визволяючи зі страху смерті, дає їм відкритість на Боже покликання. Такі речі не можуть не зворушувати, адже це видиме свідоцтво того, що Ісус Христос – живий і діє сьогодні у своїй Церкві та говорить своїм пастирям, що вони плідні.
Отець Роман: Коли ви розповідали про народження Неокатехуменальної Дороги, то говорили, що від самого початку Кіко товаришувала Кармен. Господь її покликав, однак здається, що вона також була на цій зустрічі?
Отець РаймундМи віримо в спілкування Святих, тому сподіваємося, що Кармен була з нами на цій зустрічі. Кармен, її історія, її досвід хреста, а також її глибоке богослів’я – це справді великий скарб для Церкви. Вона звернула увагу Церкви на геній жінки. Асценсіон мала можливість прочитати декілька її думок, зокрема про жінку. Кармен завжди говорила, що жінка – це «фабрика життя». Саме тому жінки біжать і сповіщають Апостолам про воскресіння, тому що сама природа жінки не може погодитися з тим, що все закінчується смертю. Жінка, яка в своєму лоні носить життя не може погодитися, що смерть кладе усьому край тому інтуїтивно відчуває і переживає воскресіння вже в своїй особі.
Віримо, що Кармен заступається за нас перед Небесним Отцем!
Отець Роман: Отче, щоб Ви хотіли побажати нашим читачам?
Отець РаймундВідваги! Бо Христос воскрес! Браття! Христос справді воскрес і порвав пута смерті. Не бійтеся довірити Йому свого життя! Цілковито, не затримуючи нічого для себе! Кожен, хто вірить у Нього може мати у Ньому нове життя. Всі ми покликані свідчити про цю неймовірну любов, проголошуючи цьому поколінню, що Бог любить кожну людину.
Отець Роман: Дякую за розмову.

Джерело: Родина

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий