Після Господнього Воскресіння життя набирає нового сенсу. Утішені апостоли, наче малі діти, при зустрічі з Марією, не можуть описати своєї радості. Всі переконують, що Він живий.
Марія, котра отримує завдання стати Матір’ю апостолів і всіх учнів Ісуса Христа, слухає історії зустрічі із Воскреслим. Подібно як батьки слухають своїх дітей, коли ті повертаються зі школи, та описують, що пережили якусь прекрасну подію протягом дня (знаємо, як діти вміють кольорово описати ситуацію). Кожен хоче поділитися радістю із Богородицею при зустрічі.
Власне, тут немає нічого дивного. Адже кожен із них пережив страшний момент, коли втратили Вчителя. Кожен із них забув Його слова про необхідність страждати, та слова про воскресіння, кожен із них Його покинув і, дбаючи про своє життя, втікав. Тепер же замість докорів і нарікання Месія дарує їм мир (Йн 20,19), забираючи страх, дарує прощення – власне тому апостоли, наче малі діти не можуть це сприймати спокійно. Саме тому апостоли мусять поділитися таким пережиттям і ще раз розказати Марії, який в неї чудовий Син і що Він дійсно є Богом, бо має владу над смертю.
Їхню реакцію можна з легкістю пережити і в нашому житті, після кожного розгрішення в таїнстві сповіді, коли Господь повертає християнам свободу Дітей Божих, і наново зодягає нас у освячуючу благодать. Жертва Ісуса – звершена, тому примирення з Богом відбулося.
Звичайно апостоли ще не знають, що робити із тим, що з ними відбувається. Вони відчувають радість, впевненість, що Бог їх любить, проте їм потрібен ще Святий Дух, Котрий буде провадити їх і навчати.
Протягом сорока днів апостоли зустрічають Ісуса Воскреслого, де Він пояснює їм що відбулось, та наново повторює науку, котру вони чули та позабували. Натомість Марія, збираючи нові історії об’явлення Її Сина для учнів, зберігає з радістю і в молитві дякує Богові за те, що залишився вірний своїм обітницям – “…бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх” (Мт 1,21).
Сьогодні дивимося на Пресвяту Діву, котра слухає апостолів переповнених емоціями (адже до кого вони підуть?). На Матір, котра найкраще може зрозуміти свою дитину і співпереживати із нею. Дякую, Пресвята Маріє, що можу в тобі знаходити підтримку і зрозуміння в кожному моменті свого життя.
Брат Боніфацій
Марія, котра отримує завдання стати Матір’ю апостолів і всіх учнів Ісуса Христа, слухає історії зустрічі із Воскреслим. Подібно як батьки слухають своїх дітей, коли ті повертаються зі школи, та описують, що пережили якусь прекрасну подію протягом дня (знаємо, як діти вміють кольорово описати ситуацію). Кожен хоче поділитися радістю із Богородицею при зустрічі.
Власне, тут немає нічого дивного. Адже кожен із них пережив страшний момент, коли втратили Вчителя. Кожен із них забув Його слова про необхідність страждати, та слова про воскресіння, кожен із них Його покинув і, дбаючи про своє життя, втікав. Тепер же замість докорів і нарікання Месія дарує їм мир (Йн 20,19), забираючи страх, дарує прощення – власне тому апостоли, наче малі діти не можуть це сприймати спокійно. Саме тому апостоли мусять поділитися таким пережиттям і ще раз розказати Марії, який в неї чудовий Син і що Він дійсно є Богом, бо має владу над смертю.
Їхню реакцію можна з легкістю пережити і в нашому житті, після кожного розгрішення в таїнстві сповіді, коли Господь повертає християнам свободу Дітей Божих, і наново зодягає нас у освячуючу благодать. Жертва Ісуса – звершена, тому примирення з Богом відбулося.
Звичайно апостоли ще не знають, що робити із тим, що з ними відбувається. Вони відчувають радість, впевненість, що Бог їх любить, проте їм потрібен ще Святий Дух, Котрий буде провадити їх і навчати.
Протягом сорока днів апостоли зустрічають Ісуса Воскреслого, де Він пояснює їм що відбулось, та наново повторює науку, котру вони чули та позабували. Натомість Марія, збираючи нові історії об’явлення Її Сина для учнів, зберігає з радістю і в молитві дякує Богові за те, що залишився вірний своїм обітницям – “…бо Він спасе народ свій від гріхів їхніх” (Мт 1,21).
Сьогодні дивимося на Пресвяту Діву, котра слухає апостолів переповнених емоціями (адже до кого вони підуть?). На Матір, котра найкраще може зрозуміти свою дитину і співпереживати із нею. Дякую, Пресвята Маріє, що можу в тобі знаходити підтримку і зрозуміння в кожному моменті свого життя.
Брат Боніфацій
Усмішка заручника: монах в руках ІДІЛ Для отця Жака Мурада, монаха й сирійсько-католицького священника, п’ять місяців, які він 2015 року провів у полоні джахадистів у Сирії, стали духовним досвідом. 
Через Марію до Ісуса: Матір всіх християн
Через Марію до Ісуса: віра Богородиці
Свідчення Через Марію до Ісуса: переслідування Ісуса ХристаНовини дня
- Останні
- Головні
- Популярні
10:33 Навіщо нам вдома вертеп?
Схожі новини
