Нариси з історії молитви «Ангел Господній»

До 1456 р. «Ангел Господній»  молились двічі на день – вранці та ввечері. Звичай промовляти цю молитву опівдні був уведений у 1456 р. папою Калікстом III, щоб випросити у Марії допомогу для обложеного турками Белграда, котрий був останньою наддунайською фортецею, що захищала шлях до серця Європи.

Як подяка за таку велику перемогу над турецькою армією та врятування Європи була введена полуденна молитва "Ангел Господній", із якої також і походить традиція недільної полуденної молитви Папи, котра триває і нині та збирає тисячі вірян.

Історія молитви «Ангел Господній»

Коріння ангельського привітання тісно пов’язане з поширенням молитви «Радуйся, Маріє». Нагадаємо, що спочатку «Радуйся, Маріє» містила лише привітання Ангела та Єлизавети, записані в Євангелії від святого Луки (1,28.42): «Радуйся, повна благодаті! Господь із тобою! Благословенна ти між жінками і благословенний плід лона твого!».

Молитва «Ангел Господній» пригадує нам момент Благовіщення Марії. Прославляємо Господа за дар втілення Сина Божого, Який прийшов нас відкупити.

Перекази від ХІІ до ХІІІ ст. розкривають, наскільки поширеною була практика серед вірян промовляти привітання ангела. Кажуть, що шанувальники Марії ставали навколішки перед кожною «Радуйся, Маріє», що пов’язано з іконографією Благовіщення, де під час Благовіщення ангел стояв навколішки перед Марією.

ХІІ та ХІІІ ст.– час розвитку практики декламації трьох «Радуйся, Маріє». Правдоподібно, що святий Антоній із Падуї (1195-1231) був її ревним популяризатором. Цю практику також згадує свята Матильда з Гельфти (1241-1298) у своєму творі «Одкровення». Святий Бонавентура, генерал францисканців, у 1269 р. у одному з розділів Уставу просить братів щовечора, після Комплети, відмовляти три «Радуйся, Маріє», розмірковуючи над таємницею Втілення.

Найважливіші етапи формування молитви «Ангел Господній»

ХІІІ ст. – Папа Григорій IX (1227-1241) наказав відмовляти «Ангел Господній» вранці та ввечері, завжди на звук дзвону.

1262 р. – генерал францисканців святий Бонавентура наказав членам цього Ордену практикувати три «Радуйся, Маріє» зранку та ввечері.

1279 р. – Синод у Кельні підтверджує промовляння «Ангел Господній» двічі протягом дня на заклик дзвонів.

1287 р. – Синод в Ексетері (Англія) доручив священникам привчати вірян читати молитву «Радуйся, Маріє» тричі на день.

1318 р. – Папа Йоан XXII у спеціальній буллі вперше поєднує відмовляння цієї молитви з відпустом.

1456 р. – Папа Каллікст III наказав відмовляти «Ангел Господній» опівдні. Він також наказав тричі на день дзвонити під час цієї молитви, щоб випросити Божу допомогу під час війни з турками.

1472 р. – король Франції Людовик XI поширює цей звичай у Франції.

1566-1572 рр. – під час понтифікату Пія V молитва набирає остаточної форми, яка відома і досі, крім вірша та заключної молитви.

1742 р. – Папа Бенедикт XIV у спеціальному бреве (папське послання) урочисто заніс вірш і кінцеву молитву до «Ангел Господній» і засвідчив: щоб отримати відпуст, їх потрібно відмовляти разом.

Тож із 1742 р. ми нарешті маємо сформовану та затверджену молитву «Ангел Господній». На сьогодні за молитву «Ангел Господній», а у Великодній період «Царице Неба», можна отримати частковий відпуст.

Останнє офіційне посилання в документах Церкви на молитву «Ангел Господній» було в адгортації Marialis Cultus 2 лютого 1974 р. Папи Павла VI у пункті 41: "Наше слово про молитву «Ангел Господній» хоче бути лише поновленням нашого простого, але гарячого заохочення, якщо це можливо, підтримувати звичай промовляти цю молитву. Не видається необхідним його поновлювати. Протягом стількох століть тривають його сила та краса, адже побудова молитви проста та запозичена з Біблії; її історичний початок пов’язаний із закликом до збереження миру. Крім того, її літургійний ритм, певним чином, освячує різні пори дня. Зрештою це спонукає нас згадати Пасхальну Таємницю, бо, пізнаючи Втілення Сина Божого, ми просимо, щоб «через Його Страсті та Хрест ми були прилучені до слави воскресіння».

Безперечно, деякі звичаї, які традиційно супроводжували декламацію молитви «Ангел Господній», уже скасовані, або вони ледве помітні сьогодні у житті людей. Однак це питання маловажливе, адже вся цінність споглядання таємниці Втілення Слова, значення привітання ангелом Пресвятої Богородиці, благання про Її милосердне заступництво залишаються незмінними. І хоча умови часу змінилися, для більшості вірян завжди залишаються однакові характерні пори дня: ранок, полудень та вечір, що визначають фази їхньої діяльності та водночас закликають до певної перерви, присвяченої молитві".

Джерело: Modlitwy24

Зображення: Collegville institute