З життя й понтифікату Анастасія збереглося мало відомостей. Він походив зі шляхетної римської родини, був сином Максимуса. Імовірно, до свячень мав дружину й сина Інокентія, який також дійшов слави вівтаря й був обраний на Апостольський Престол після батька.
Анастасій правив Христовою Церквою в 399–401 роках, був 39-м єпископом Рима. Полемізував із Орігеном і засуджував деякі його погляди, підтримував розвиток Церкви в Африці, боровся з єрессю донатизму (карфагенський єпископ Донат і його прибічники вважали, що до Церкви не можуть повернутися ті, хто під час переслідувань зрікся віри) і не дозволяв наверненим із донатизму священникам обіймати високі посади, остерігаючись хибних схильностей. Підтримував нещодавно запропонований целібат. Піклувався про належну поставу під час Літургії: наказав духовенству стояти з похиленою головою, коли читають Євангеліє. Товаришував зі святими Августином, який назвав його людиною апостольської горливості, Пауліном Ноландським і Єронімом, який згадував про Анастасія як про святу людину, багату своєю вбогістю.Зображають святого в тогочасному папському вбранні, з книгою.
Уклала Юлія Бойко