Сьогодні, дорогі, хотів би разом з вами роздумувати над таємницею життя Марії, Котра стоїть біля хреста Свого Сина. Під час адвенту, коли кожен християнин стикається з труднощами і стражданнями, придивімося до Непорочної, Котра бачить тяжку муку Спасителя світу. За свою доброту, любов і милосердя, Божий Обранець мусить вмерти на хресті.
“…Не було в ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його, - ні вигляду принадного не було у ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали. Та Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі. Ми ж думали, що Його покарано, що Бог Його побив, принизив.” (Іс 53,2-4)
Справа в тім, що наш ворог - диявол, котрий цілою своєю суттю хоче все знищити, бачить Месію, котрий дозволяє знущатися над собою задля того, щоб спасти людей; тож ворог всього живого не пропустить такої можливості – познущатися над Творцем, Котрий став людиною, і може переживати страждання. Маючи досвід власного життя і життя наших близьких, бачимо, що сатана нікому не робить поблажок, але у випадку Божого Сина, котрий творить Примирення людей із Богом, диявол не пропустить навіть найменшого знущання.
Отож, власне, такого Сина Марія бачить на хресті. Такого, на котрого плюють, над котрим знущаються, над котрим глузують (з усього Його життя – “ти ж Месія, зійди з хреста і ми повіримо”), котрого покинули всі учні ( хоча саме цього навчав: “Син Чоловічий має постраждати…”).
Папа Йоан Павло ІІ пише: “Воістину блаженна Та, Котра повірила! Свята Єлизавета, зустрічаючи Марію в своєму домі, привітала Її - Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа! ” Марія знаходиться під хрестом Ісуса, як Та, котра ціле життя вірить Богу і не сумнівається. Вірить навіть у складних і безнадійних справах. Навіть дивлячись на смерть Свого Сина, вірить, що Господь діє.
Тож за свою віру отримує великий подарунок і завдання: стає Матір’ю учнів Ісуса Христа. Стає Матір’ю всіх тих, хто приходить під хрест Спасителя. Матір’ю тих, котрі обирають собі такого Царя, в котрому немає ні вигляду, ні краси.
Маріє, прийми мене, як свого сина, котрий хоче бути учнем і послідовником Ісуса Христа. Прийми мене і опікуйся мною, бо цей світ зводить мене розвагами і невпорядкованістю. Збережи в мені прагнення обирати Спасителя розіп’ятого на хресті, та навчи довіряти Всевишньому у годину випробування.
Брат Боніфацій
“…Не було в ньому ні виду, ні краси, - ми бачили його, - ні вигляду принадного не було у ньому. Зневажений, останній між людьми, чоловік болів, що зазнав недуги; немов людина, що перед нею обличчя закривають, зневажений, і ми його нізащо мали. Та Він наші недуги взяв на себе, Він ніс на собі наші болі. Ми ж думали, що Його покарано, що Бог Його побив, принизив.” (Іс 53,2-4)
Справа в тім, що наш ворог - диявол, котрий цілою своєю суттю хоче все знищити, бачить Месію, котрий дозволяє знущатися над собою задля того, щоб спасти людей; тож ворог всього живого не пропустить такої можливості – познущатися над Творцем, Котрий став людиною, і може переживати страждання. Маючи досвід власного життя і життя наших близьких, бачимо, що сатана нікому не робить поблажок, але у випадку Божого Сина, котрий творить Примирення людей із Богом, диявол не пропустить навіть найменшого знущання.
Отож, власне, такого Сина Марія бачить на хресті. Такого, на котрого плюють, над котрим знущаються, над котрим глузують (з усього Його життя – “ти ж Месія, зійди з хреста і ми повіримо”), котрого покинули всі учні ( хоча саме цього навчав: “Син Чоловічий має постраждати…”).
Папа Йоан Павло ІІ пише: “Воістину блаженна Та, Котра повірила! Свята Єлизавета, зустрічаючи Марію в своєму домі, привітала Її - Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Господа! ” Марія знаходиться під хрестом Ісуса, як Та, котра ціле життя вірить Богу і не сумнівається. Вірить навіть у складних і безнадійних справах. Навіть дивлячись на смерть Свого Сина, вірить, що Господь діє.
Тож за свою віру отримує великий подарунок і завдання: стає Матір’ю учнів Ісуса Христа. Стає Матір’ю всіх тих, хто приходить під хрест Спасителя. Матір’ю тих, котрі обирають собі такого Царя, в котрому немає ні вигляду, ні краси.
Маріє, прийми мене, як свого сина, котрий хоче бути учнем і послідовником Ісуса Христа. Прийми мене і опікуйся мною, бо цей світ зводить мене розвагами і невпорядкованістю. Збережи в мені прагнення обирати Спасителя розіп’ятого на хресті, та навчи довіряти Всевишньому у годину випробування.
Брат Боніфацій