5 грудня Церква згадує святого Саву Освяченого, покровителя ремісників

Батьки призначила хлопця на служіння Богу й у 8 років віддали в монастир. Протягом 10 років він зберігав свою віру, не приймаючи монофізитських нахилів тамтешніх ченців. Згодом віддалився в пустельню, кілька років жив у скелі неподалік Мертвого Моря, а далі провадив укрите життя поблизу Єрусалима. Скоро навколо Сави почали збиратись учні й послідовники, для яких 483 року він заснував лавру, згодом названу його іменем. У 48 років отримав свячення. 494 року його призначили архімандритом усіх монастирів і пустельників у Палестині.

Засновував монастирі, будував церкви, утворював чернечі спільноти різних національностей: кожна мала капличку, у якій молились і служили Меси її рідною мовою, а в неділю всі брали участь у спільній Літургії. Був активним пастирем, навчав ченців із різних монастирів, куди регулярно навідувався, захищав простий люд: відстоював права ремісників та купців на не вкрай високі податки, заступався за самарян, коли тим загрожувало знищення. Ревно боровся з єресями й не вагався з цього приводу звертатися до імператора, тримався здорової науки Халкедонського Собору (451). Саві належить авторство Типікону – збірника богослужбових правил, який згодом прийняла Східна Церква.

Помер у лаврі, яку заснував.

Зображають святого в літургійному або чернечому вбранні. Атрибути – сувій, патериця.

Покровитель купців і ремісників.

Уклала Юлія Бойко