Звертаючись до понад 3,5 тисяч школярів, що прибули до Риму на міжнародну зустріч «Я можу», Святіший Отець наголосив, що самореалізація людини полягає в тому, аби служити ближнім і створінню.
Про це пише Vatican News.У суботу, 30 листопада 2019 року, Папа Франциск прийняв у Ватикані учасників міжнародної зустрічі школярів під назвою «Я можу», що є гаслом всесвітнього міжрелігійного руху Design for Change (DFC), який зародився в Індії 2009 року та спонукає школярів і студентів у всьому світі ділитися з іншими розповідями про те, як вони спричиняються до змін у світі.
Рух, що залучає дітей до участі в змінах
В дусі переконання «я можу» рух Design for Change дає дітям можливість висловлювати й здійснювати ідеї будування кращого світу. Цей рух, що вже поширився в понад 30 країнах світу, черпає натхнення з переконаності в тому, що діти не є безсилими та можуть знаходити вирішення найбільших викликів світу.
Організатором цьогорічної зустрічі «Я можу» в Римі, що проходила від 26 до 30 листопада, надихаючись енциклікою «Laudato sì’», є італійська Федерація католицьких навчальних закладів (FIDAE). У зустрічі брали участь понад 3,5 тисяч школярів із 43 країн світу, яких супроводжують вчителі, вихователі й батьки.
Брати участь у творенні краси
Звертаючись до них, Папа Франциск зосередив увагу на словах «краса» і «доброта», якими учасники проекту «Я можу» керуються в своїй діяльності. Він наголосив, що в єврейській мові слово «добрий» має широку гаму значень і його можна перекласти також як «гармонійний». За його словами, сотворений світ – це поліфонічна гармонія, що поєднує красу, доброту й взаємообмін. Тож подібно до того, як Бог подарував людям все, що сотворив, так само й люди відчуваються повністю реалізованими, коли служать іншим і створінню.
Від «я можу» до «ми можемо разом»
Понтифік закликав учасників проекту «Я можу» уникати примарного почуття всесилля, що спонукає ставити власне «я» на перше місце. Цей проект, що черпає натхнення з енцикліки «Laudato si’», за словами її автора, повинен спонукати до усвідомлення того, що «ми не можемо бути самими собою без іншого й без інших». Папа закликав школярів та дорослих, що їх супроводжували, не потрапляти в пастку винятковості: «я можу» повинно стати «ми можемо разом», разом з вчителями й батьками.
«Мобілки» не заміняють людське тепло
Наступник святого Петра вказав на важливість того, що учасники цього проекту плекають сміливе уповання на те, що їхня діяльність сприятиме покращенню природнього й соціального середовища. Він також похвалив школярів за те, що вони відірвали свій погляд від мобільних телефонів, «закотили рукави» і почали робити щось корисне для суспільства, свідчачи про те, що штучний інтелект нездатний замінити людське тепло. Тепер, завдяки своїй креативності й фантазії, вони використовують мобільні телефони на служіння іншим.
Щасливіші від тих, хто має все й не ділиться
«Дивлячись на ваші усміхнені очі, – зазначив Папа, – мені дуже приємно усвідомлювати, що ви надали перевагу солідарності, спільній праці й відповідальності, а не багатьом іншим речам, які вам пропонує світ». Він додав, що, на відміну від захоплення розвагами, що швидко проминає, задоволення від їхньої діяльності залишиться надовго. Це також є плодом виховного методу, що залучає «голову, руки й серце».
«Ось чому ви виглядаєте щасливішими від тих, хто має все і не хоче давати. Тільки даруючи, можна досягнути щастя», – наголосив Святіший Отець. На завершення він запросив школярів та дорослих, що їх супроводжували, помолитися мовчки одні за одних й попросити в Господа благословення.