Днями у Києві відбувалась робоча зустріч Комісії у справах душпастирства сім’ї, що діє при конференції єпископату України. Про саму зустріч, плани на майбутнє та тенденції в українському суспільстві, котрі насторожують, ми розмовляли з головою Комісії – єпископом Радославом Змітровичем ОМІ.
– Ексцеленціє, 18 листопада відбулася зустріч Комісії у справах душпастирства сім’ї. Які можете підбити підсумки?– Якщо говорити коротко, то це вдячність Богові за все те, що Він нам дав цього року. Ми зосередились на Всеукраїнському конгресі сімей, говорили про зауваження, плани на майбутнє. Хочеться підкреслити, що варто таке робити, хоча наші сили обмежені. Маємо багато позитивних свідчень.
– Чи буде ще один такий захід?
– Уже наступного дня після Конгресу я мав бажання організовувати другий (сміється). Бог був такий добрий, підтримував нас, хоча наша крихітність була великою. Жартуючи кажемо, що з нашого хаосу Він зробив Літургію. Думаємо про це. Але це не лише нашe рішення – це має бути розпізнання і рішення Конференції єпископату України.
– А які плани на майбутнє у Комісії?
– Наступного року хочемо зробити зустріч для осіб, що можуть більше ангажуватись у душпастирство родин, аби використати цей потенціал, який виявився й у Вінниці. Метою комісії є надихати та координувати, допомагати реалізувати спільні проекти. Бачимо, що на даний момент актуальні теми статевого виховання, залежностей та поневолення, які поширені серед молоді. Плануємо також розвивати сторінку «Родина», аби було більше інформації, особливо щодо виховання.
– Останнім часом трохи галасу здійнялось через Законопроект №0931. Особливо у релігійних колах. Що він нам принесе?
– Він несе у собі загрозу: Церкві не дозволятиметься виховувати! Хоча саме це є завданням Церкви. Особливо у такій важливій справі – вихованні статевих відносин, переживанні сексуальності. Основою для цього законопроекту є фальшиве переконання, що у сфері сексуальності не існує проблем, що кожна форма вираження сексуальності корисна для людини. Це не відповідає дійсності. Скільки людей страждає від насильства, як це негативно впливає на психіку. Як можна говорити, що це немає значення, як ти переживаєш свою сексуальність? Кожна сфера людського життя вимагає корегування, виховання, а часами - лікування. Це стосується і так званої статевої сфери. Як можна казати людям, дітям, що все припустиме і добре? Це брехня і кривда для молодого покоління.
Ми маємо підтвердження наших принципів досвідом багатьох поколінь, щастям сімей. Тепер нам хочуть заборонити про це говорити. Це дивно, як можна таке Церкві забороняти. Церква відкинута від суспільного життя. Це буде велика помилка, якщо за це проголосують депутати. Свій голос починає посилювати нова форма марксистської ідеології, яка спричинила вже стільки горя, обдурила стількох людей, які намагались будувати рай на землі. Це інша форма комунізму, в основі якої лежить фальшиве розуміння того, ким є людина.
Прагнемо мати право на свободу слова, вносити свої пропозиції щодо вирішення цих проблем. І просимо, а також боремось за те, щоби нас, віруючих, не дискримінували.
– Якщо такі тенденції існують у суспільстві, до чого ми йдемо?
– До диктатури. А потім – до знищення сім'ї, ідентичності, незалежності кожної особи. Якщо так продовжиться, то ми віряни, станемо другою категорією. Маю надію, що так не станеться. Треба молитися i діяти.
– Що можемо зробити у такій ситуації? Дехто пропонує підписувати петиції.
– Напевно, треба підтримувати цю петицію. Хай кожен молиться, вивчає це питання, пояснює своїм друзям та сусідам. Нехай кожен звертається до свого депутата, Верховної Ради, Президента. Маємо надію. Верховна Рада попереднього скликання не піддалась маніпуляції, хоч і мала багато недоліків у своїй роботі, але у цій справі було багато народних обранців, які з любові до своєї сім'ї, України, з міркувань здорового глузду не підтримали подібні закони. Потрібно робити все можливе.
– Ексцеленціє, дякуємо за розмову! Бажаємо рясних Божих благословінь та реалізації всіх починань Комісії!
Аліна Петраускайте, КМЦ