Яким повинно бути наставлення християнина перед обличчям різних нещасть цього світу? Наставленням надії, – відповідає Святіший Отець.
Про це пише Vatican News. Господь Бог запрошує нас стати Його співробітниками в творенні історії, стаючи разом з Ним миротворцями та свідками надії. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до вірних, які в неділю, 17 листопада 2019 року, зібралися на площі Святого Петра у Ватикані на проказування молитви «Ангел Господній». В календарі Церкви латинського обряду це була передостання неділя літургійного року, й на цей день запропоноване євангельське читання, що розповідає про Ісусове пророцтво щодо кінця світу.
Не про кінець, а про мету
Коментуючи захоплення слухачів величчю й красою Єрусалимського храму, Ісус пророкує, що від цієї краси «не залишиться каменя на камені». За словами Святішого Отця, знищення святині, провіщене Ісусом, є образом не так кінця історії, як її мети. Відповідаючи тим, які хочуть знати як і коли це відбудеться, Він послуговується «апокаліптичною мовою Біблії» та використовує дві картини, які здаються протиставними. Перша – це чергування подій, що викликають страх: катастрофи, війни, голод, переслідування… Друга, натомість, обнадійлива: «Й волосина з вашої голови не пропаде».
«На початку – реалістичний погляд на історію, позначену стихійними лихами, але також насильством і травмами, які ранять створений світ, наш спільний дім, а також людський рід, який у ньому проживає, як також християнську спільноту. Згадаймо про численні війни сьогодення, про стихійні лиха. – пояснив Папа. – Другий образ, вміщений у запевненні Ісуса, говорить нам про наставлення, яке повинен прийняти християнин, щоб прожити цю історію, позначену насильством і нещастями».
Нагода свідчити
За словами Глави Католицької Церкви, йдеться про наставлення «уповання на Бога, що дає нам змогу не дозволити на те, щоб трагічні події подолали нас», але щоб стали «нагодою свідчити». «Христові учні, – сказав він, – не можуть залишатися невільниками страху й тривоги; вони покликані населяти історію, стримувати руйнівну силу зла, з впевненістю у тому, що їхні дії на користь добра завжди супроводить передбачлива й обнадійлива Господня лагідність».
Як зауважив Святіший Отець, саме в цьому – «промовистий знак» того, що надходить Боже царство, тобто, «наближується здійснення світу, як цього бажає Бог». Він провадить нашим життям та знає остаточну мету речей і подій.
Співробітники в творенні історії
«Господь кличе нас співпрацювати в будуванні історії, стаючи разом з ним миротворцями та свідками надії на майбутнє спасіння та воскресіння. Віра допомагає нам прямувати вперед з Ісусом часто звивистими дорогами цього світу з впевненістю у тому, що сила Його Духа здолає сили зла, підпорядкувавши їх могутності Божої любові», – вів далі Папа, зауваживши, що прикладом цього є мученики нашого часу, які «незважаючи на переслідування», залишаються «чоловіками та жінками миру». Вони вручають нам спадщину, яку слід «зберегти на наслідувати»: Євангеліє любові й милосердя.
«Це найцінніший скарб, який нам даровано, й найефективніше свідчення, яке можемо дати нашим сучасникам, відповідаючи любов’ю на ненависть, прощенням на кривду», – підсумував Святіший Отець, побажавши: «Нехай же Пречиста Діва Марія Своїм материнським заступництвом підтримує наш щоденний шлях віри в слідуванні за Господом, Який керує історією».