Ювілейні святкування сестер гонораток у київській конкатедрі

Протягом ювілейного року, що розпочався 14 вересня у Львівській катедрі, у парафіях, де служать сестри гоноратки (так часто називають сестер даного Згромадження) відбуватимуться подячні Святі Меси. Таке святкування вже відбулося у Мостиськах на Львівщині. Наступною була обрана парафія св. Олександра у Києві, де сестри служать вже довший час. 
Перша сестра гоноратка, Станіслава Курдибаха, приїхала до Києва 11 лютого 1978 року. У вільний від основної державної праці час сестра служила при парафії на Святошино. А пізніше, коли вже повернули вірянам храм св. Олександра, вона разом з іншими сестрами - Людмилою Миронюк та Фаустиною Сіцінською допомагала не лише у реставрації храму, а і у відбудові храму людських душ. З часом, відповідно до потреб місцевої Церкви, спільнота сестер при парафії св. Олександра. Згодом відкривається ще один монастир, в якому жили сестри, що були запрошені до праці у Католицькому Медіа-Центрі, аби працювати на ниві євангелізації у медіа-просторі. Святкова Євхаристія зібрала не лише кілька поколінь парафіян. Не лише тих, хто ще пам`ятає працю пліч-о-пліч з першими сестрами, а й дітей та молодь, сім`ї, членів Спільноти Шанувальників Непорочного Серця Марії, яким сестри служать на сьогоднішній день. Також приїхали сестри з Ворзеля, Коростеня, Бердичева, Полонного, Першотравенська, Придністров`я на чолі з Настоятелькою вікаріату в Україні с. Ренатою Нуцковською SCM. Крім того, невеликий гоноратський хор оздоблював своїм співом урочисту Літургію.
Святу Месу очолив єпископ ординарій Віталій Кривицький SDB, йому співслужили священники, які співпрацюють з сестрами в різних місцевостях або ж товаришують їм як духовні керівники на дорогах богопосвяченого життя.
Під час проповіді єпископ Віталій акцентував увагу присутніх на згадку про ангелів у євангельському уривку на сьогоднішній день. Він підкреслив, що ми всі, як Божі діти, можемо бути як ангели, коли наше буденне життя буде для Божої слави, коли ми будемо постійні у любові до Бога, коли будемо "благовістити воскресіння". Також єпископ Кривицький згадав перших сестер гонораток, яких він зустрів в Одесі. Це були дві звичайні жінки, які працювали медсестрами. Одна з них, сестра Неля, допомагала священнику катехізуючи після Літургії. Від того моменту він почав задумуватись над тим, що "за тим, що не відрізняється від загалу стоїть велика глибина". На завершення єпископ підкреслив: "Подяка Богові за це ваше, начебто ангельське, служіння. Служіння тих, хто вірить у щось більше, вірить у вічні речі".    
Після завершення Євхаристії парафіяни дякували сестрам за служіння та вітали з ювілеєм, згадували сестру Станіславу та перших сестер, які ніколи не цурались жодної роботи та віддано служили Церкві. На завершення сестра Рената Нуцковська подякувала єпископу та священникам за товаришування на духовній дорозі сестрам згромадження, згадала священників, завдяким яким сестри розпочали служіння у Київсько-Житомирській дієцезії: о. Тадеуш Хоппе, о. Ян Крапан, о. Амброзій Міцкевич. Дякуючи парафіянам за розуміння сенсу богопосвяченого життя, молитву, добре слово і всіляку допомогу, сестра також перепросила за будь-яку образу зі сторони сестер. На завершення сестра Рената попросила про молитву, аби "ми вірно служили Богові та людям там, де Він нас посилає і реалізували харизму богопосвяченого життя, яку передав нам о. Гонорат".
Огорнімо молитвою сестер гонораток та просімо про нові та святі покликання до богопосвяченого життя, аби не забракло радісних свідків Божої любові до світу. Сестри гоноратки