29 жовтня Церква згадує блаженного Мікеле Руа, пресвітера

З 1848 року Мікеле навчався в школі, яку вели ласаліани (брати християнських шкіл), і відвідував ораторій для хлопчиків під керівництвом святого Йоана Боско, засновника салезіанів. 1853 року оселився в ораторії, був асистентом Йоана Боско, супроводжував його в подорожах. 1854 року склав обіти, став керівником ораторію в іншій частині Турина й розпочав навчання в семінарії, а 1860 отримав свячення, ставши першим священником з вихованців святого Йоана.

Мікеле завжди вдивлявся в приклад свого вчителя, підтримував його, допоміг створити жіночу гілку згромадження, був адміністратором цілої салезіанської родини. 1888 року, після смерті засновника, був призначений генеральним настоятелем згромадження. Йому вдалося поєднати вірність харизмі й сучасні тенденції: запроваджував у гімназіях технічні напрями, увів програми навчання в професійно-технічних училищах, допомагав салезіанам бути уважними до потреб середовищ, у яких вони працювали. У справах намагався наслідувати Йоана Боско, за що його називали «живим уставом».

Завдяки діяльності Мікеле згромадження сильно розвинулося. Піклуючись про збереження правильного напрямку, він чимало часу присвячував праці з молоддю, їздив Європою з візитами в салезіанські доми (побував навіть на теренах Польщі), багатьом додавав відваги й часто цитував слова засновника. Мав дар читати душі, оздоровювати й передбачати майбутнє.

Беатифікований 1972 року.

Зображають блаженного в салезіанському вбранні, використовують фотографії.