Те, як Святий Дух провадить місію Церкви, Святіший Отець висвітлив під час зустрічі з паломниками, коментуючи розповідь про перебування святого Павла у Філіппах.
Про це повідомляє Vatican News.«Читаючи Діяння Апостолів, бачимо, як Святий Дух є головною дійовою особою місії Церкви: це Він скеровує кроки євангелізаторів, показуючи їм, якою дорогою слід іти», – це ствердження стало відправною точкою роздумів, якими Папа Франциск поділився з паломниками, що в середу, 30 жовтня 2019 року, зібралися на площі Святого Петра у Ватикані на загальну аудієнцію. На початку зустрічі було зачитано уривок з Діянь Апостолів, у якому розповідалося про те, як святий Павло побачив у сні видіння: якийсь македонець благав його: «Перейди в Македонію і допоможи нам».
Як зазначив Святіший Отець, Апостол народів без зволікань вирушив до Македонії, впевнений у тому, що його туди посилає Бог. Він прибув до Філіппів, а перебування в цьому місті було позначене трьома основними подіями: наверненням Лідії та її родини, арештом після вигнання біса з ворожки та наверненням тюремного сторожа та його родини.
Сила Євангелія та жінки
Сила Євангелія, зауважив Папа, вилилася, насамперед, на філіппських жінок, між якими виділилася Лідія, купчиха, що торгувала кармазином, яка вірила в Бога, а Господь відкрив її серце на слухання Павлової проповіді. Вона, у дійсності, прийняла Христа, отримала Хрищення разом зі своєю родиною та прийняла «тих, які Христові», запросивши Павла та Силу до свого дому.
«Бачимо свідчення про прихід християнства в Європу: початок процесу інкультурації, що триває також і сьогодні. Воно ж увійшло через Македонію», – підкреслив Наступник Святого Петра, згадуючи про свій нещодавній візит до Північної Македонії.
Від гостинного дому до в’язниці
Після тепла домівки Лідії, святі Павло та Сила були змушені пережити суворість ув’язнення, причиною якого стало звільнення іменем Ісуса від «духа віщунства» невільниці, яка своїм гаданням приносила панам великі заробітки. Святіший Отець нагадав, що й сьогодні чимало людей вірять у ворожбу й платять віщунам і ворожкам гроші. Побачивши, що втрачають заробіток, господарі невільниці оскаржили апостолів перед владою міста в заколоті.
«Павло перебуває у тюрмі, й під час ув’язнення відбувається вражаюча подія. Замість того, щоби впадати у відчай і нарікати, Павло та Сила співають гімни на прославу Бога, й ця прослава вивільняє силу, що визволяє їх: під час молитви основи тюрми похитнув землетрус, відчинилися двері й упали кайдани з усіх в’язнів. Як і молитва П’ятидесятниці, так і та у в’язниці викликала чудесні наслідки», – зазначив Папа.
Увіруй і спасешся!
Прокинувшись від шуму та побачивши відчинені двері, тюремник замислив самогубство, гадаючи, що в’язні повтікали. Але святий Павло зупинив його, гукнувши: «Всі ми тут!». Той же запитав: «Що мені слід робити, аби спастися». «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім», – була відповідь.
У цей момент, як зауважив Святіший Отець, відбулася переміна: серед нічної пітьми тюремник слухає Боже слово разом зі своєю родиною, приймає апостолів, обмиває їхні рани, отримує Хрищення та, «сповнений радості з усім домом, який увірував в Бога», накриває для апостолів стіл. «Серед пітьми ночі, в якій перебував цей неназваний тюремник, засяяло Христове світло та розвіяло темряву: впали кайдани серця, в ньому та в його родичах завирувала незнана досі радість», – сказав Папа, підсумувавши:
«Саме так Святий Дух здійснює місію: від початку, від П’ятидесятниці й надалі, Він є головною дійовою особою місії. Він веде нас вперед, потрібно були вірними покликанню, яке Святий Дух спонукає нас здійснювати: нести Євангеліє. Просімо й ми сьогодні в Святого Духа відкритого серця, чутливого до Бога й гостинного до ближніх, як у Лідії, та мужньої віри, як у Павла та Сили, як також відкритості серця, як у того тюремника, який дозволив Святому Духові зворушити себе».