30 квітня – довільний спомин святого Пія V, Папи

Дитиною випасав вівці, аби заробити на прожиток. У 14 років вступив у домініканський орден, узявши ім’я Мікеле. Навчався у Відживано, 1528 року отримав свячення. Деякий час викладав у Віджевано, Сончино й Альбі, виконував різні важливі орденські завдання. За аскезу й чесноти Мікеле не раз обирали пріором. 1542 року його призначили головним інквізитором у дієцезіях Падуї, Павії, Комо й Бергамо, а 1551 він став делегатом Римської інквізиції. 1556 року Папа Павло IV поставив отця Мікеле єпископом Непі й Сутрі. Наступного року він був піднесений до гідності кардинала, а 1558 – поставлений головним інквізитором Католицької Церкви. З 1560 року служив єпископом Мантуї та П’ємонту. Активно боровся з єресями, був вимогливий до себе й інших, проте більше прагнув навертати відступників, ніж карати.

1566 року, за сприяння Карла Борромео, Гіслієрі обрали Наступником апостола Петра; він узяв ім’я Пій V. Ставши Папою, святий активно впроваджував реформи Тридентського Собору, боровся з непотизмом, допускаючи до сану духовенства лише гідних кандидатів, зобов’язав єпископів перебувати на своїх теренах і приїздити в парафії з пастирськими візитами. Започаткував дві конгрегації, уніфікував літургію, відновивши Римський месал і Літургію годин, видав перший Катехизм. За його понтифікату постало багато шкіл, лікарень і притулків. У керуванні був справедливий – часто особисто вислуховував скарги бідних і підтримував їх. Любив молитву Розарію й активно впроваджував її серед мирян і духовенства. Заступництву Діви Марії віддав битву 1571 року з султаном Салімом ІІ, а одержавши перемогу, 7 жовтня встановив святом Діви Марії святого Розарію. Від білого домініканського вбрання Пія V почалася традиція білої папської сутани.

Помер від хвороби нирок 1572 року, канонізований 1712 року.

Зображають святого в білому вбранні з червоною моцеттою. Атрибути – розп’яття, розарій.

Покровитель Конгрегації віровчення.